40 років тому комуністи вбили польського священника і капелана «Солідарності» Єжи Попелушко. Він став символом боротьби проти комуністичного режиму у Польщі та прикладом жертовності і прагнення до справедливості, що лише підштовхнуло народ до подальшої боротьби.
У 1980-х роках по-особливому зростає роль Католицької Церкви як авторитетного, націєтворчого й антисоціалістичного чинника, і Попелушко відіграв у цьому не останню роль. Священник почав активну діяльність серед робітників, підтримуючи антиурядовий рух і однойменну профспілку «Солідарність».
Його душпастирська місія спочатку була спрямована на медиків і студентів, але згодом стала невід'ємною частиною опозиційного руху. Попелушко виконував обов'язки капелана «Солідарності», організовуючи духовну підтримку робітників і підбадьорюючи їх до продовження боротьби. Це швидко привернуло увагу спецслужб, які намагалися його зупинити через погрози, фізичне насилля та навіть спроби замаху.
Попри постійний тиск, Попелушко не полишав своєї діяльності, що зрештою призвело до трагічної розправи над ним 19 жовтня 1984 року. Того дня співробітники Служби безпеки МВС ПНР викрали його і жорстоко вбили. Тіло отця Єжи знайшли у Віслі 30 жовтня. Це вбивство глибоко шокувало все польське суспільство, зміцнило опозиційний рух та ще більше посилило обурення проти комуністичної влади в Польщі.
На похорон Єжи Попелушка прийшли тисячі людей, які вимагали від влади покарати винних. Дуже неохоче поліція розпочала слідство і виконавці вбивства були знайдені та засуджені до 25, 15 і 14 років (хоча ці працівники спецслужб отримали скорочення терміну і невдовзі вийшли по амністії), а замовників так і не було покарано.
Вбивство Єжи Попелушко підштовхнуло опозицію до продовження боротьби, а суспільство загалом відчуло сильне збурення та гнів несправедливістю й цинічністю влади. Його смерть не зупинила, а навпаки, посилила популярність «Солідарності», яка згодом відіграла вирішальну роль у падінні комуністичного режиму в Польщі. Донині Попелушко для багатьох залишається прикладом мужності та незламності духу в боротьбі за правду та свободу.
Ця історія є нагадуванням про важливість ролі священників у протистоянні тоталітарним режимам, а також голосу церкви в часи великих моральних і політичних потрясінь. Подібно до Єжи Попелушка, і українські душпастирі, такі як Андрей Шептицький та Йосип Сліпий, були голосом справедливості та підтримкою для свого народу під час репресій.
