2 жовтня 1528 року в Антверпені вийшла друком книга «Слухняність християнина, або як християнські володарі повинні управляти» («The Obedience of a Christen man, and how Christen rulers ought to govern») Вільяма Тіндейла, відомого перекладача Нового Заповіту на англійську мову.
Вільяма називають «батьком англійської Біблії» та «архітектором англійської мови» за його переклад і перше видання англомовного Нового Заповіту. Окрім цього на його рахунку є й інші видання. У них він звертався до всього англійського суспільства. Цікаво, що саме книга Тіндейла «Слухняність християнина …» значно вплинула на англійського монарха. У ній Вільям відстоював вищий авторитет Біблії у Церкві та в суспільстві, а також підкреслював, що король має більше права бути главою церкви у своїй державі, ніж Папа Римський.
Тіндейл окреслив помилки католицької церкви і закликав до загальнонародного читання Біблії та перекладу її на зрозумілу англійську мову. Він критикував тих священиків, які не дозволяли людям пізнавати Писання.
Англійські історики вважають, що саме під впливом цієї книги, король Генріх VIII оголосив себе главою англійської церкви у 1534 році, ставши на шлях реформування церкви і суспільства. Хоча англійський монарх мав у цьому свою особисту зацікавленість і переслідував власні цілі, з того часу Англія все більше долучалася до Реформації.