— Що сталося з субмариною? — запитує журналіст.
— Вона потонула, — з посмішкою на обличчі відповідає Путін.
12 серпня 2000 року сталася катастрофа з підводним човном «Курськ» у Баренцевому морі. Названий на честь однойменного міста, він був одним із найсучасніших підводних човнів у складі Північного флоту ВМФ Росії. Катастрофа «Курська» була одним з перших скандалів за президентства Путіна, яка продемонструвала йог цинізм. Байдужість до власних громадян і готовність наступати на свободу слова.
12 серпня о 11 годині 28 хвилин за московським часом на підводному човні, який брав участь у навчаннях, пролунав вибух. За офіційними даними, під час підготовки відпрацювання торпедного удару стався витік торпедного палива, яке вступило в хімічну реакцію, що й стало причиною вибуху. Після цього підводний човен різко опустився на глибину 108 метрів. Далі відбувся другий вибух, в результаті якого передня частина субмарини була повністю знищена. На той час атомні реактори вже були вимкнені, тому не сталося витоку ядерного палива.
Пошукова операція розпочалася лише через 12 годин. Спочатку російська влада заперечувала будь-які проблеми з підводним човном, заявляючи про нормальний перебіг навчань. Лише через кілька днів після вибухів було визнано, що «Курськ» затонув. Зволікання з оголошенням про катастрофу та неефективність рятувальної операції викликали обурення як в Росії, так і за її межами.
Катастрофа «Курська» була не тільки трагедією для сімей 118 загиблих членів екіпажу, але й сильним ударом по міжнародному іміджу Росії. Реакція світової спільноти була досить стриманою, але співчутливою. Багато країн запропонували свою допомогу в пошуковій операції, але влада в Кремлі відмовилася від участі іноземців, що пізніше лише посилило критику. Непривабливий образ російської влади після цих подій став однією з причин подальшого наступу Путіна на свободу слова та взяття під контроль провідних телеканалів.
Події навколо катастрофи «Курська» стали предметом багатьох дискусій, у тому числі щодо здатності Росії реагувати належним чином у надзвичайних ситуаціях. Особливо показовою була реакція власне Володимира Путіна, який, відповідаючи на запитання про долю підводного човна, сказав, що він просто «потонув».
Досить іронічно, що ми згадуємо катастрофу «Курська», коли на території Курської області відбуваються активні бойові дії у відповідь на російську агресію проти України. Через 24 роки спостерігаємо подібність російських пріоритетів. Кремлівській владі, як і тоді, байдуже на долю своїх громадян, адже агресор продовжує наступати на українські землі на Донбасі і утримувати в окупації частину нашої держави.