25 вересня 1555 року укладено Аугсбурзький мир між протестантами Шмалькальденської ліги та імператором Карлом V.
Ця угода поклала кінець релігійній війні у Німеччині, визнаючи лютеранство дозволеним віросповіданням поряд з католицизмом. Кожен керівник певної землі отримував право визначати офіційне віросповідання за принципом «чия влада, того і віра».
Аугсбурзький мир закріпив поділ німецьких князівств на католицькі та лютеранські. Лицарі та вільні імперські міста отримали право свободи вибору віри, надаючи рівні права міщанам різних конфесій. Католицькі церковні суди втратили свою владу над лютеранами, а для засуджених раніше за приналежність до лютеранства оголошувалася амністія.
Відповідно до угоди, прийнятої в Аугсбурзі, переходячи в іншу конфесію, священик повинен був залишити свій сан і майно колишній церкві. На жаль, Аугсбурзький договір не передбачав визнання інших протестантських деномінацій, тому віруючі реформатської церкви повинні були ще довгий час, а саме до Вестфальського миру 1648 року, відстоювати своє право на існування.
Аугсбурзький мир став одним з перших успішних прикладів вирішення релігійних суперечок мирним дипломатичним шляхом, досвід якого міг бути застосований і у майбутньому.
