Остап Нижанківський: священник, молочар та музика

Українська історія знає багато відомих священників, відданих справі підприємців, громадських діячів чи музик. І нечасто можна зустріти, аби такі різні ролі поєднувались в житті однієї людини. Проте саме це вдалося Остапу Нижанківському (1863-1919), який про себе жартував так: «Я в першу чергу священик, потім молочар, а у вільних хвилинах музика». Багато українців знайомі з його творчістю, як-от різдвяною піснею «Во Віфлеємі нині новина», проте не так багато з нас знає про його відданість українській справі.

Остап Нижанківський народився 24 січня 1863 року у селі Малі Дідушичі на Львівщині в багатодітній сім’ї священника. З дитинства полюбляв музику й мав природний хист до гри на флейті та фортепіано. Вже у 7 класі Остап створив таємний гурток зі своїх друзів, аби співати українські пісні, попри тиск від москвофілів та поляків. В той час він вже почав писати музику й однією з його перших композицій стала пісня на вірш Шевченка «Вітер в гаї нагинає», про що дізналось керівництво школи та відрахувало юнака від навчання. Так, наступним етапом його життя стала служба у війську.

На той період в Нижанківського вже була рукописна збірка українських віршів з нотами. І це було лише питанням часу, коли він почне займатися музикою професійно. Так, закінчивши службу в армії, він оселився у Львові, де дебютував на вечорницях «Руської бесіди», а, навчаючись у Львівській академічній гімназії, Остап керував хором «Академічного братства». Щобільше, він організовував концерти і написав кілька творів, серед яких «Гуляли» та «З окрушків» на слова Юрія Федьковича. Не обмежуючи свою діяльність виступами, він також заснував видавництво «Бібліотека музикальна», де оприлюднив заборонені цензурою композиції Миколи Лисенка, Михайла Вербицького та Анатоля Вахнянина.

Існує історія про те, що Остап, охочий зростати в музичній сфері професійно, написав листа до Миколи Лисенка. В листі він прохав композитора про допомогу з переїздом та навчанням. Але не отримавши відповіді, він таки пішов шляхом батька, вступивши на навчання у Львівську духовну семінарію. Лише пізніше, вже після смерті батька Остап дізнався, що той сховав від нього відповідь від Лисенка! На щастя, не зважаючи на те, що лист не знайшов свого адресата, це не зупинило Нижанківського в його музичній діяльності. Він завжди знаходив час для музики та увійшов в історію України, як один з її талановитих композиторів.

Отже, після закінчення гімназії, Микола поступив до Львівської духовної семінарії, де вивчився на духівника. У віці 29 років Остап Нижанківський став священником УГКЦ і разом з дружиною Оленою присвятив наступні роки служінню іншим.

Вже на посаді священника, Остап почав займатись підприємницькою та політичною діяльністю. Він був одним з організаторів української молочної кооперації на Галичині та ініціатором (а пізніше директором) створення «Крайового господарсько-молочарського союзу», або «Маслосоюзу». Продукти з «Маслосоюзу» продавалися протягом майже десяти років по всій Європі до початку Першої Світової Війни.

Політична діяльність Остапа Нижанківського була невіддільною від його музичного покликання, адже ще зі школи він зрозумів, що навіть за право співати пісні українською – треба вміти боротись. У 1914 році, коли він був настоятелем храму в селі Завадів, за його участі стрілецтво склало присягу Легіону УСС у Стрию. А в 1918-1919 роках Остап Нижанківський ввійшов до складу Української Національної Ради ЗУНР, де очолював повітовий комісаріат Стрийщини.

13 травня 1919 року, коли польські війська окупували Стрий, він був репресований і вже за 9 днів після арешту – розстріляний. Щобільше, окупанти відібрали 800 тисяч корон «задаткової каси», які йому були довірені на зберігання… Так, у віці 56 років священник, молочар та композитор Остап Нижанківський загинув за те, щоб жила українська ідея.

Творчий доробок священника є доволі багатим. Він є автором хорових творів – «Гуляли», «З окрушків» (на слова Юрія Федьковича), «В'язанка слов'янських гімнів» та сольних пісень на вірші Т. Шевченка – «Вітер в гаю нагинає», «Минули літа», «Наша дума, наша пісня», для голосу з фортепіано «Не видавай мене заміж», «І молилася я», «Пісня вечірня», «О не забудь», «В гаю зеленім»), сольних ансамблів, багатьох хорових творів, обробок народних пісень, колядок «Бог ся рождає», «У Вифлеємі тайна явилась велика», «Во Вифлеємі нині новина» – і набагато більше!