13 вересня 1565 помер Гійом Фарель, відомий французький євангеліст, засновник реформаторських церков у ряді кантонів Швейцарії.
Фарель належав до товариства славних реформаторів, які багато зробили для життя Швейцарії згідно зі Словом Божим. Тому його особистість можна знайти серед чотирьох знаменитих скульптур на стіні Реформації в Женеві, поруч з Джоном Ноксом, Теодором Безою і Жаном Кальвіном. Саме Фарель був тим пастором, на наполегливе запрошення якого Жан Кальвін залишився проповідувати в Женеві, щоб перетворити її у реформоване місто. Серед соратників Фареля знаходимо таких відомих реформаторів як Ульріх Цвінглі, Йоганн Еколападний, Мартін Буцер та інші.
Народився Гійом у французькій провінції Дофіне, у заможній родині і отримав прекрасну освіту. Знаючи грецьку та єврейську мови, Фарель читав в оригіналі біблійні тексти, які справили на нього велике враження і показали деякі помилки тодішньої католицької церкви. Почавши критикувати помилки, Фарель незабаром був змушений емігрувати з Франції до швейцарського міста Базель, де виніс на публічне обговорення 13 тез з критикою католицького вчення.
Переїхавши до Цюріха, а потім до Берну, Гійом познайомився з Ульріхом Цвінглі, допомагаючи йому реформувати це місто Швейцарії. Саме завдяки їх проповідям Берн став одним з перших швейцарських кантонів, який підтримав Реформацію. У 1530 році завдяки діяльності Гійома Фареля Реформацію приймає графство Невшатель. У 1532 році він був направлений у якості делегата на синод до п’ємонтських вальденсів, які вирішили об’єднатися з табором реформатів.
Перший візит Фареля до Женеви закінчився диспутом з католиками, бійкою і вигнанням з міста, але в 1534 році він повертається туди, поширюючи ідеї Реформації. На його життя було скоєно замах, але це не зупинило його діяльність, і в 1536 році Женева переймає протестантське богослужіння, за прикладом Цюріха і Берна. Не володіючи великими організаторськими здібностями, влітку 1536 року Фарель запрошує залишитися в місті вже відомого своїми «Настановами в християнській вірі» Жана Кальвіна для впорядкування життя женевської церкви. А сам Фарель займається складанням гельвецького сповідання віри.
У 1538 році після вибору нового складу міської ради, до якої увійшли багато опонентів, обидва реформатори були вигнані з міста, але в 1540 році запрошені назад. Залишивши Женеву, Фарель проповідує в швейцарському Невшателі, організовуючи там церкву. Під час його промов у французькому місті Мец, Фарель був поранений військами герцога де Гіза, і ледве врятувався, сховавшись у візок до хворого. До кінця свого життя Фарель залишається пастором у Невшателі, зрідка відвідуючи рідну Дофіне, Женеву і Мец. Завдяки своїм натхненним проповідям, близьким до потреб народу, він зумів привести до табору Реформації багатьох своїх співвітчизників.