1 січня 1901 року формально вважається початком зародження п’ятидесятницького руху. Ця історія сягає США початку ХХ столітті і безпосередньо починається ще до знаменитого пробудження на Азуза-Стріт у Лос-Анджелесі. 123 роки тому студентка Біблійного коледжу Бетелю (штат Канзас) була охрещена Духом Святим після молитви.
Цьому передували духовні пошуки американського проповідника та євангелиста Фокса Пархема, який був безпосереднім засновником біблійного коледжу. Він відомий як один із центральних фігур у розвитку та ранньому поширенні американського п’ятидесятництва.
Наприкінці 1900 року Пархем разом зі своїми студентами досліджували питання зішестя Святого Духа. Вони виявили, що у Діяннях святих апостолів це згадується чотири рази. Перед Новим роком Пархем і його учні планували помолитися за цей дар. 1 січня 1901 року одна зі студенток Агнес Озман попросила, щоб за неї помолитися з покладанням рук. Після цієї молитви вона отримала дар інших мов. Цей подарунок на Новий рік Агнес вже ніколи не забула.
Вони молилися, повторюючи вірші з благословенням із 13 розділу послання до Євреїв. Ці події описано в книзі «З наступними ознаками – п’ятидесятницьке відродження останніх днів» пастора Стенлі Фродшема, який цитував Агнес Озман: «Для мене було звично молитися віршами під час молитви, і це було так, ніби коли на мене поклали руки, то Святий Дух зійшов на мене, і я почала говорити мовами, прославляючи Бога. Я говорила кількома мовами і відчувала особливу радість і славу, яких прагнуло моє серце, і глибинну присутність Господа всередині, якої раніше я ніколи не знала.
Пізніше через п’ять років розпочалося кількарічне пробудження на Азуза-Стріт у Лос-Анджелесі, яке стало імпульсом, щоб весь християнський світ говорив про явище хрещення Духом Святим. Одні радо приймали це і самі просили Бога про духовне хрещення, інші ставилися до цього як чогось невипробуваного і невідомого, проте були й такі, які заперечували хрещення Духом Святим і критикували п’ятидесятників. Однак за останні десятиліття визнання хрещення Духом Святим поширилося за межі власне п’ятидесятницького руху на інші конфесії та деномінації.
Історія українського п’ятидесятництва тісно пов’язана з подіями в США початку ХХ століття. Хоча перші подібні духовні пошуки сягають ще XVII століття, але п’ятидесятницький рух сучасного типу є прямим наслідком місіонерської діяльності українських реемігрантів із США, які з 1919 року поверталися на Батьківщину та проповідували вчення, яке буквально за десятиліття дуже активно поширилося за океаном. На сьогодні п’ятидесятницька течія в християнстві зростає найбільш стрімко на всіх континентах.