Цього дня 1979 року в Ірані студенти-ісламісти захопили американське посольство та взяли його працівниців в заручники. Це переросло в утримання 52 американців у полоні протягом 444 днів. Тривала історія із заручниками стала переломним моментом у складних відносинах між Сполученими Штатами та Іраном.
Передумовою захоплення американського посольства став інспірований США переворот в Ірані 1953 року, метою якого було відновлення влади Шаха Мохаммеда Рези Пехлеві. Його режим був затьмарений корупцією і репресіями. На початку 1979 року в Ірані розпочалася Ісламська революція, яка призвела до повалення шахського режиму та створення ісламської республіки під керівництвом аятоли Рухолли Хомейні. Міжнародна спільнота зустріла зміни досить прохолодно, а нова ісламська влада проголосила Сполучені Штати головним ворогом.
Після революції відбулося кілька спроб захопити американське посольство. Ісламісти вважали посольство США «американським шпигунським притоном у Тегерані». Під час першого штурму дипустанови іранці захопили одного морського піхотинця. Його піддавали тортурам, знущалися, але президент США Картер все ж домігся швидкого звільнення.
4 листопада група іранських студентів, за підтримки КВІР, а пізніше й самого Хомейні, увірвалася на територію посольства та взяла в заручники 52 американських громадян, включно з дипломатами. Це було кричуще порушення міжнародного права, зокрема Віденської конвенції, яка надала дипломатам імунітет від арешту та робила посольства недоторканними. Тоді лише шість американських дипломатів зуміли уникнути захоплення та сховалися в посольстві Великобританії.
В авангарді штурму посольства була група ісламістів із студентського середовища, які називали себе «Мусульманські студенти, послідовники лінії імама». Вони вимагали повернення шаха, який на той час перебував у Сполучених Штатах, щоб він постав перед судом та був страчений.
Криза із заручниками тривала 444 дні, створивши тривале та суперечливе протистояння між Сполученими Штатами та режимом аятол. США ввели економічні санкції проти Ірану та розірвали дипломатичні відносини. Протягом всього періоду утримання в заголовках міжнародних газет постійно були згадки про тяжке становище заручників, які зазнавали жорстокого поводження і тортур.
Зусилля для визволення американських громадян включали невдалі дипломатичні переговори та провальну рятувальну місію, відому як операція «Орлиний кіготь» (1980 року). Зрештою заручників було звільнено 20 січня 1981 року, через кілька хвилин після інавгурації президента Рональда Рейгана. Це стало результатом угоди, підписаної в Алжирі, які забезпечили їх безпечне повернення до Сполучених Штатів.
Захоплення американського посольства в Тегерані стало остаточним розривом та підставою тривалого протистояння між США та Іраном. Його наслідки продовжують впливати на дипломатичний ландшафт і сьогодні. Іран виступає одним із ключових опонентів не лише США, але й західного світу загалом. Це спостерігається у фінансуванні та захисті терористичних організацій (ХАМАС, Хезболла), а також у підтримці авторитарних агресорів, що Україна відчула на власному досвіді ще минулого року.
