8 серпня 2012 року ще чинний президент Віктор Янукович підписав Закон «Про засади державної мовної політики», більш відомий в суспільстві як «Закон Ківалова-Колесніченка». Згідно з ним, в Україні окрім державної запроваджувалися так звані «регіональні мови», які мали офіціний статус,
Регіональною проголошувалася та мова, яку використовують від 10% населення певної області. Автори закону Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко мотивували особливий статус для різних мов буцімто великою мовною різноманітністю, проте очевидною метою залишалася спроба надати російській мові офіційного статусу.
Орієнтовані на росію політики намагалися законсервувати наявну мовну ситуацію, коли в деяких регіонах України значна частина (а іноді й більшість) залишалися російськомовними. Агресивна проросійська політика тих часів пов’язана із страхом українізації молоді та поступового культурного і політичного віддалення українців від росії.
На етапі ухвалення «Закон Ківалова-Колесніченка» спричинив обурення та критику з боку патріотичної громадськості, культурних діячів та спільнот українців за кордоном. Організації національних меншин, які буцімто мали бути зацікавлені в ідеї регіональних мов, також виступили проти, а весь процес ухвалення законопроекту супроводжувався численними акціями протесту. Влітку 2012-го Верховна Рада його все ж підтримала, хоча голосування в першому та другому читаннях відбувалося з численними порушеннями регламенту.
8 серпня Віктор Янукович підписав мовний закон і проросійська влада в низці областей поспішила ним скористатися. Російська мова отримала статус регіональної у Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській областях, а також у Києві, Севастополі та АРК. Регіональний статус також отримала угорська мова в Закарпатській області, румунська — у Чернівецькій, а кримськотатарська — в Криму.
Після втечі Януковича у лютому 2014-го Верховна Рада проголосувала за визнання цього закону таким, що втратив чинність, однак це рішення не вступило в силу без президентського підпису. В наступні роки велися дискусії про остаточне скасування «регіональних мов», однак крапку в цьому питанні поставив Конституційний суд у 2018 році, визнавши закон таким, що суперечить Конституції.
За останнє десятиліття Україна пройшла великий шлях національного відродження, а мовні дискусії 2012 року видаються зухвалим посяганням на безпеку держави. Згідно з даними КМІС, абсолютна більшість українців визнають необхідність єдиної державної мови і навіть ті, які в побуті послуговуються російською.