6 серпня 1914 року — початок створення Українських Січових Стрільців. Того дня у львівській газеті «Діло» опубліковано оголошення про набір до суто українського підрозділу у складі австрійської армії. Це перше військове формування, створене саме з українців за понад двісті років бездержавності.
Передумовою формування УСС стали утворені на початку ХХ століття в Галичині стрілецькі організації, об’єднані 1913 року в товариство «Січові стрільці». Ще до початку Першої світової війни вони проходили численні вишколи та військові курси під керівництвом старшин запасу австрійської армії Михайла Волошина та Степана Рудницького. Їх досвід та військовий потенціал повною мірою проявився вже в ході Великої війни.
Легіон Українських Січових Стрільців налічував близько 2,5 тисяч вояків, хоча охочих поповнити саме український підрозділ було вдесятеро більше. Австрійці не підтримали ідею створення багатотисячного формування, проте навіть наявні українські сили були добрим стартом розбудови майбутньої української армії.
УСС брали участь в низці операцій у Карпатах (найвідоміша — бій за гору Маківка та оборона Борецького та Ужоцького перевалів). Однак їхній внесок у справу української незалежності не обмежувався лише бойовими діями часів Першої світової війни. Січові стрільці виявилися не менше важливими для розбудови війська в роки Української революції та подальших етапів боротьби у ХХ століття.
Історично так склалося, що формування окремих національних підрозділів у армії іншої держави є передумовою політичного пожвавлення та національного становлення народів. Бійці УСС стали до лав УГА та ОУН (наприклад, Євген Коновалець Роман Сушко та інші). Це вчергове доводить важливість війська та лицарської культури на формування потенціалу національного становлення.
Сьогодні українські Збройні Сили є повноцінною великою армією в Європі. У складі нашої армії є місце і для підрозділів, де об’єднуються вояки за національною ознакою. З часів АТО деякі підрозділи формували представники народів, які свого часу постраждали від росіян (грузини, чеченці) та продовжили свою боротьбу в ході повномасштабної війни. Особливої уваги заслуговують і підрозділи білорусів та росіян, чий успіх потенційно несе повалення авторитарних режимів та політичні зміни для їх Батьківщини (Полк «Пагоня», Полк імені Кастуся Калиновського, Легіон «Свобода Росії», РДК).