5 травня 1992 року відбулася спроба від’єднати Крим від України. Того дня Кримський парламент підтримав акт про державну незалежність Криму та проведення референдуму для підтвердження такого рішення на серпень того ж току. Це був один з найбільших кризових моментів в історії молодої суверенної держави.
Сепаратистські тенденції в Криму існували досить давно і після здобуття Україною незалежності на півострові назріла криза, підтримана проросійськими рухами. Кримські сепаратисти намагалися піти за сценарієм від’єднання республік від Радянського Союзу, проте отримали опір від Києва, а центральна українська влада розпочала процес оновлення Конституції АРК для більшої інтеграції з материковою Україною.
Вже 21 травня Парламент АР Криму проголосував за нову постанову, якою скасовувався акт про незалежність і вводив мораторій на будь-які референдуми на півострові. Попри це, у 1994 році в процесі виборів в автономній республіці все ж було проведене опитування, яке продемонструвало настрої населення, хоча й не мало офіційного статусу референдуму.
В опитуванні громадяни мали висловитися щодо збереження старої Конституції автономії, введення подвійного громадянства та зрівняння указів президента Криму із законами України. Ці ініціативи тоді підтримали понад 77% кримчан, однак правового зобов’язання виконати дані пропозиції Верховна Рада України не мала.
У 1997 році посада президента Криму була скасована, а через три роки затверджено нову Конституцію АРК, в якій було чітко зазначено, що республіка є «невід’ємною складовою частиною України, яка у межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання».
Спроба від’єднати Крим у 1992 році була лише початком довготривалої кризи на півострові. Росія проводила активну пропагандистську роботу серед кримчан, а шкідливе рішення про збереження російського флоту на півострові закріпило потенційну небезпеку, що призвело до окупації Криму у 2014 році. В наступні роки, хоча Україна та світ не визнавали анексію, проте до 2022 року влада не висловлювалася чітко щодо планів і методів повернення окупованої території.
З початком повномасштабного російського вторгнення обговорювалися різні варіанти вирішення «кримського питання» у березні, проте в наступні місяці Київ зайняв безкомпромісну позицію: Крим — це частина України і його повернення може відбуватися і збройним шляхом також.
Ймовірно, в наступні місяці ми побачимо великі події, які стосуватимуться півострова також. Протягом останніх 9 років на різних майданчиках багаторазово обговорювалося питання потенційного майбутнього Криму. Тут варто пам’ятати, що це єдина частина України, де етнічні українці становлять меншість, тому в майбутньому ми почуємо ще багато дискусій щодо статусу півострова. Але в будь-якому випадку було б морально, щоб в цих дискусіях голос мали ті, хто буде звільняти півострів.