17 серпня 1544 року в прусському Кенігсбергу (пізніше – Калінінград) князем Альбрехтом Гогенцоллерном заснований Кенігсберзький університет, другий протестантський Університет після Марбурга.
На ім’я князя-засновника його часто називають Альбертина. Альбрехт (або Альберт) був сином Софьї Ягеллонки і мав родинні зв’язки з князями ВКЛ і Короню Польською. Цікаво, що Альбрехт був останнім великим магістром Тевтонського ордена, але в 1525 році зробив свою державу – Пруссію – першою лютеранською державою. З 1529 року в місті існувала велика протестантська друкарня, яка видала близько 600 книг на різних мовах – латинською, німецькою, польською, литовською.
У 1544 році, коли Альбертинський колегіум було перетворено в Кенігсберзький Університет в Кенігсберзькій друкарні Яном Секлюціянином надруковано польською мовою відоме євангельське «Визнання віри християнської», присвячене великим князям литовським і польським королям Сигізмунду I і його синові Сигізмунду II Августу.
На наступний рік Ян Секлюціянин видав польською мовою перший протестантський “Катехізис”.
Першим ректором Кенігсберзького університету став Георг Сабінус, зять Філіпа Меланхтона.
Саме в Кенігсберзі знайшли притулок перші гонимі реформатори з ВКЛ лютерани Станіслав Рапаленіс і Авраам Кульвен, які в подальшому були серед засновників і перших професорів Кенігсберзького університету. Через відсутність в ВКЛ свого протестантського університету багато місцевих студентів здобували освіту в Кенігсберзі, який став центром з підготовки освіченої євангельської еліти для східної Європи