Щороку 14 березня українці відзначають День добровольця та виказують особливу честь тим воїнам, які з власної волі стали до лав українського війська та взяли ініціативу захищати нашу державу. Добровольчий рух відіграв дуже важливу роль у процесі опору російській агресії. Ця традиція сягає корінням ще давніх лицарських часів, епохи козацтва та продовжується в історії модернової та сучасної боротьби за українську державність.
Дата святкування Дня добровольця пов’язана із буремною весною 2014 року. Тоді 14 березня перші добровольці з-поміж учасників Революції Гідності на полігоні в Нових Петрівцях сформували перший добровольчий загін. Увечері того ж дня відбулися перші бої між українськими патріотами та проросійськими бойовиками у Харкові, які увійшли в історію як бої на Римарській. Перемога українських сил у тій битві стала початком кінця «русской весни» у Харкові та ще одним поштовхом до формування добровольчого руху.
Протягом всього 2014 року формувалися десятки добровольчих загонів, бійці яких чудово показали себе в ході Антитерористичної операції, зокрема і в обороні Донецького аеропорту та звільненні низки населених пунктів на Донбасі. Більшість з них пізніше увійшли до складу Збройних Сил України та після повномасштабного вторгнення долучилися до нового етапу російсько-української війни.
Наприкінці 2021-на початку 2022 року спостерігався новий сплеск поповнення рядів захисників новими добровольцями. По всій Україні формувалися загони територіальної оборони, яким була відведена вкрай важлива роль після 24 лютого. Тут особливо варто згадати оборонців Сумщини, Полтавщини, Київщини, Херсонщини та Харківщини.
Протягом останнього року в українській армії формуються багато нових добровольчих підрозділів як з українців, так і іноземців (навіть росіян, які готові воювати проти кремлівського режиму). З цієї зими триває набір у «Гвардія наступу» — об’єднання добровольчих бригад для деокупації України.
Як 9 років, так і сьогодні, тисячі громадян з власної волі стають до зброї і цей феномен вже увійшов в історію новітньої Україні. В цій самовідданості бачимо приклад великої любові до Батьківщини і до ближнього, адже Слово Боже каже: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх». (Ів.15,13).