Цього дня 1906 року народився Дітріх Бонхеффер — німецький пастор і богослов, який став християнським символом опору тоталітаризму та брав участь у змові проти Гітлера. Він був одним з небагатьох голосів християнських лідерів Німеччини, які прямо і однозначно засудили нацистський режим.
Дітріх Бонхеффер народився у багатодітній протестантській сім’ї, здобув гарну богословську освіту. Хоча на початку ХХ століття в Німеччині домінувала ліберальна теологія, проте найбільший вплив на майбутнього пастора справив Карл Барт — видатний богослов, який вийшов із середовища ліберальних теологів та опонував їх доктринам знецінення Євангелії. Повернення до класичного богослів‘я, ідеї Живого Бога та справжнього практичного християнства багато в чому визначили ціннісний фундамент Бонхеффера, який не приймав зрощення євангельських принципів із світськими трендами.
Коли Німеччина остаточно ступила на шлях шовінізму, Бонхеффер відкинув популярну в суспільстві ідею «християнства для німецької нації» і багато років доводив абсолютно антибіблійну природу нацизму. Ще в 1933 році він виступав проти расової політики і разом з пастором Мартіном Німеллером перешкоджали створенню «Євангельської церкви німецької нації».
Як пастори могли противитися церкві? В ті роки значна частина німецьких християн прийняли нацистські ідеї, бо не мали імунітету від цієї єресі. Вони буквально проповідували в церквах програму НСДАП і виправдовували жахливі злочини режиму.
Дітріх Бонхеффер не зрадив своїм цінностям, не став у ярмо з грішниками, не піддався хвилі гордині обманутого народу, але продовжив доносити правду. Разом із Німеллером вони заснували Сповідувальну церкву — підпільне об‘єднання християн, які не прийняли нацистські ідеї.
Під час війни він допоміг семи євреям втекти до Швейцарії, а також брав участь у змові проти Гітлера. У 1943 році його заарештувало гестапо, а буквально за місяць до закінчення війни пастора стратили в концтаборі Флосенбург у Баварії.
Хоча Дітріха Бонхеффера вбили ще 1945 року, однак донині він залишається прикладом для багатьох християн. Його книги надихають на боротьбу, бо це найправильнішим шлях для вірян, що живуть в країні-агресорі. На жаль, сучасні християни росії не засвоїли уроки Другої світової війни. Більшість тих, хто називає себе нашими «братами і сестрами» або мовчать про воєнні злочини, або навіть повторюють кремлівські тези на захист агресії. Через історію Бог показав, наскільки ганебно і аморально чинили німецькі церкви, приймаючи нацизм, і ми віримо, що в цій війні правда також переможе.