5 грудня 1994 року підписано Будапештський меморандум

5 грудня 2022 р. \ оновлено 22 лютого

28 років тому Україна підписала Будапештський меморандум та віддала третій у світі ядерний арсенал в обмін на безпекові гарантії. Основними гарантами виступили США, Велика Британія та росія, потім до них приєдналися Франція та Китай.

Згідно з підписаним у грудні 1994-го меморандумом, держави-гаранти зобов’язувалися визнавати та поважати суверенітет України, не здійснювати агресії проти України, домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії, проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов’язань.

В меморандумі не міститься конкретної інформації про реалізацію гарантій безпеки (постачання зброї і боєприпасів чи безпосередню участь збройних сил держав-підписантів для захисту України). Багато років в українському суспільстві існувало хибне уявлення, що ми захищені наймогутнішими державами світу, які нібито точно вступляться за Україну всіма можливими засобами, проте підписаний 1994 року документ насправді був просто великою хибою нашої зовнішньої політики.

Про реальну вагу меморандуму довелося згадати навесні 2014 року, проте наші «гарантії безпеки» виявилися нікчемними. Російський президент просто відмовився визнавати гарантії для України, західні гаранти просто закликали росію до перемовин і висловили готовність взяти участь у відповідних консультаціях. Китай як тоді, так і сьогодні ніяких дій для захисту нашого суверенітету не зробив.

Сьогодні українці безперечно вдячні за ту військову допомогу, яку отримуємо від наших союзників. Проте наша вдячність не має стати фанатизмом чи сліпим захопленням іншими країнами. У 1994 році ми мали третій ядерний потенціал у світі, який віддали за умовні обіцянки, які навіть на папері нічого не гарантували.

Як у 1990-х роках, так і сьогодні Україна виконує всі поклададені на неї міжнародні зобов’язання, проте цих зобов’язань стало надто багато і деякі з них прямо загрожували нашій безпеці і суверенітету. Наприклад, Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, згідно з яким Україна знищила чимало найновішої зброї, або участь нашої держави у проектах Трастового Фонду НАТО (у 2015 році міністерство оборони прозвітувало перед альянсом про утилізацію понад 1000 одиниць переносних зенітно-ракетних комплексів, 133 тисячі тонн боєприпасів і 1,5 млн одиниць легкого озброєння та стрілецької зброї).

Сьогодні згадка про Будапештський меморандум викликає іронію, а не ентузіазм. Чи залишилася б Україна ядерною державою? Навряд. Але умови ядерного роззброєння виявилися просто обманом і маніпуляцією, за яку ніхто не поніс відповідальності. Історія з Будапештським меморандумом має стати наукою і для України, і для всіх держав, які покладають відповідальність за свою безпеку на інших.