Сьогодні 90-і роковини Голодомору

26 листопада 2022 р. \ оновлено 22 лютого

Сьогодні ми згадуємо роковини Голодомору — великого геноциду українців, вчиненого кремлівською радянською владою. 90 років тому мільйони селян, позбавлені всіх продовольчих запасів, постали перед голодною зимою. Це був початок великої скорботи і довгих голодних місяців, протягом яких загинули від 4 до 10 мільйонів людей.

Щороку в останню суботу листопада Україна відзначає день пам’яті жертв Голодомору. Саме 18 листопада 1932 року вийшла Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», в якій містилися розпорядження вилучати зерно і все продовольство у колгоспників. Це мотивувалося нібито приховуванням врожаю і невиконанням плану хлібозаготівель, проте цей «план» являв собою просто пограбуванням населення і покарання за повстання і опір, які чинили українці в період насильницької колективізації, радянізації і розкуркулення.

Голодомор 1932-1933 років був одним із трьох великих голодних періодів радянської доби (1921-1922, 1946-1947). Ці трагедії прямо чи опосередковано є результатом політики кремля, але саме Голодомор, який розпочався 1932-го визнаний як цілеспрямоване вбивство мільйонів українців, як геноцид і покарання нашого народу за опір насадженню комунізму.

Радянське керівництво було головним режисером голодної зими 1933-го не лише тому, що накази Сталіна і його соратників були грабунком населення, але й тому, що розпорядження влади безпосередньо сприяло смертям. Так, селянам, що голодували, заборонено було виїжджати в місто (а тим паче за кордон), не можна було отримувати продовольчу допомогу від рідних із міст. Комуністи фактично зробили всі умови, щоб за зиму 1933-го загинуло якомога більше людей.

Нинішня російсько-українська війна є прямим продовженням геноцидів нашого народу з минулого століття. Це не просто символічне порівняння, а буквально продовження одного режиму, однієї традиції поневолення. Як і 90 років тому, сучасні нащадки червоних катів ведуть війну проти нашої незалежності та використовують цивільних як легкодоступних жертв.

Сьогодні вони обстрілюють цивільну інфраструктуру, об’єкти енергетичної галузі, житлові будинки, щоб зробити цю зиму нестерпною і смертельною для всіх українців. Там, куди ступає російський чобіт зникає нормальне життя: нині на окупованих територіях люди мерзнуть, голодують, зазнають катувань і щодня ризикують не дожити до завтра. Росія продовжує знищувати десятки і сотні цивільних лише тому, що відчуває безкарність злочинів. У 1991 році не відбулося засудження комунізму, подібно до суду над нацизмом, а тому непокаране зло повернулося.

Через 90 років після геноциду українців через голод вершиться велика битва за свободу із тим самим ворогом. Нині українське військо не лише здобуває перемоги і звільняє населені пункти, але ставить на коліна той привид комунізму, який кошмарив наш та сусідні народи багато десятиліть. В цей день ми згадуємо сумні роковини тих подій та вкотре засуджуємо комунізм як дух смерті, який забрав життя близько сотні мільйонів людей у всьому світі.