1 серпня 1520 року народився великий князь литовський і король Речі Посполитої Сигізмунд II Август, при управлінні якого країна пережила найвищий підйом Реформації.
Його близьким знайомим був Микола Радзивілл Чорний, лідер реформаторського руху в ВКЛ, з яким вони разом виховувалися при королівському дворі, а пізніше стали родичами, коли великий князь одружився з двоюрідною сестрою Чорного Барбарою Радзивілл.
Сигізмунд розглядався Жаном Кальвіном і Радзивілом, як монарх, який може приєднатися до Реформації разом з усією країною. Тому, Микола Радзивілл присвячував йому видання знаменитої Брестської Біблії 1563 року, а Жан Кальвін – один зі своїх коментарів до книг Нового Завіту.
Хоча Сигізмунд так і не став протестантом, але під час його управління встановилася досить широка релігійна толерантність. Ним був підписаний Віленський привілей 1563 року, який робив рівними християн різних конфесій перед законом. При ньому ж вийшла друга редакція Статуту ВКЛ, який готувався під впливом протестантів. Нарешті, в 1560-і рр. протестанти склали більшість в Сенаті, впливаючи на проведення аграрної, судової та адміністративно-територіальної реформи.
Зі смертю Сигізмунда II Августа і обранням нових королів почалася нова епоха в історії Речі Посполитої, яку вже визначала контрреформація.