29 липня 1678 року помер Андрій Вишоватий, лідер українських, білоруських і польських социніан, онук Фауста Социна по матері.
Народився в маєтку Філіпова під Троками в дворянській родині Станіслава з Підляшшя та Агнешки – єдиної дочки Фауста Социна, італійського теолога, засновника руху антитринітаріїв в Речі Посполитій. Освіту Андрій отримав у відомій аріанській школі – Раковській академії, після чого працював домашнім учителем у люблінського воєводи П. Тарли.
У 1631 році Вишоватий виїхав до Європи для продовження освіти, отримавши як здібний випускник спеціальну стипендію. У протестантському університеті Лейдена він вивчає вільні мистецтва і теологію. Отримавши диплом, Вишоватий подорожує по протестантській Голландії та Англії, відвідує Париж.
Після повернення на батьківщину в ВКЛ, займав пост міністра в социніанському зборі в маєтку Шершні Київського воєводства, часто проповідує на Волині.
Після заборони Люблінським трибуналом социніанських зборів i шкіл, Вишоватий в 1648 році оселився з родиною в Седліщі, а пізніше в 1655-1657 рр. працює в Кракові над коментарем до Слова Божого.
Після прийняття Варшавським сеймом в 1658 році Постанови про вигнання социніан з Речі Посполитої, Вишоватий ще бере участь в березні 1660 року в диспуті з єзуїтами з питань інтерпретації Святого Письма i Божественної Трійці. Вишоватому запропонували прийняти католицьку віру і залишитися на батьківщині, за що обіцяли ще подарувати фільварок Гродеків, але він відмовився, вважаючи за краще «втратити майно i громадську честь, ніж чисте сумління».
Вишоватий залишає країну і поселяється в Амстердамі, де видає великі збори аріанських творів під назвою “Бібліотека Польських Братів”, а в 1677 році написав свій найбільш знаменитий твір “Про релігію згідну з розумом”. Вишоватий підкреслював важливість раціонального осмислення дійсності людиною і її особистого вибору, хоча і визнавав, що розум має свої межі, – тому Священне Писання потрібне для пізнання людиною таємниць, які хоч i перевищують розум, але не суперечать йому.
Діяльність Вишоватого та інших социніан сприяла більш поглибленому вивченню і осмисленню Біблії, хоча і піддавала критиці божественну сутність Ісуса Христа, за що вони часто ставали гнаними дисидентами.