8 серпня 1588 року в ході іспано-англійського протистояння англійський флот здобув грандіозну перемогу, яка ознаменувала докорінні зміни в геополітиці того часу.
У XVI столітті Іспанія досягла піку своєї слави. Відкриття Колумбом Америки дало унікальний шанс економічного буму, шляхом швидкого розвитку мореплавства і торгівлі, а також привезення в Європу великої кількості золота. Іспанія перша почала активне освоєння Нового Світу і кілька десятиліть міцно тримала статус морської держави №1.
В другій половині XVI століття швидко зростає статус Англії, яка лише розпочинає свій колоніальний шлях. Ці роки пов’язані з ім’ям відомого мореплавця Френсіса Дрейка, який служив капером у королеви Єлизавети І (фактично займався легальним англійським піратством на користь держави). З року в рік зростала кількість повідомлень про пограбування іспанських суден, а в 1580-х іспанська казна з цієї причини недоотримувала мільйони дукатів.
В протистоянні мав місце і релігійний чинник. Англійці – протестанти, іспанці – католики і в обох державах панівна конфесія була прямо пов’язана із правлячою династією. Також Англія свого часу допомогла Нідерландам в боротьбі за незалежність від Іспанії, що знову ж таки мало і релігійне підґрунтя. Окрім цього, можлива ескалація з Іспанією видавалася для англійців шансом зрушити конкурента з п’єдесталу морського лідера та монополіста в торгівлі з Новим Світом.
Конфлікт між двома амбітними державами переріс у повномасштабне військове протистояння після того, як напади англійських каперів стали регулярним явищем. Іспанський король Філіпп ІІ доручив готуватися до наступальної операції та розширити флот, після чого їх військово-морські сили отримали ім’я Непереможна армада. Вона складалася з 130 кораблів із понад 20 тисячами солдатів. Така міць давала надію іспанцям на безперечну перемогу на морі.
Англійським флотом керували Чарльз Говард і Френсіс Дрейк, іспанську Непереможну Армаду очолив Алонсо Перес де Гусман. Наступальна військова кампанія розпочалася ще в травні 1588 року, однак від самого початку іспанці зіштовхнулися з непростими погодними умовами: західний вітер постійно відкидав іспанців назад. Наприкінці липня – на початку серпня сторони зіштовхнулися поблизу Плімута, Стар-Пойнту та острова Вайт, однак жодна з них остаточної перемоги так і не здобула.
Вирішальний бій відбувся 8 серпня поблизу Гравеліну. Англійці атакували із зручних позицій за вітром, що дозволяло бути більш маневровими, натомість іспанцям навіть захищатися було складно. Різкі пориви вітру понесли кораблі Армади на Північ до берегів Нідерландів. Десятки розбитих суден, великі людські втрати і нестача продовольства забрали будь-які шанси на перемогу іспанців. Їм залишалося відступати північним шляхом, обійшовши Шотландію та Ірландію. Тоді колись Непереможна армада потрапила в шторм, який знову забрав частину кораблів.
Після розгрому Непереможної армади Іспанія більше ніколи не досягала світового лідерства. Одна битва повністю змінила долю Європи, а несприятливі для іспанців природні умови трактувалися як особливе божественне втручання в хід історії. В часи великих змін саме Англія отримала світову могутність на морі, що надалі спричинило активну колонізацію Північної Америки. Важко уявити, що було б якби освоєнням цих земель випало на долю іспанців і якою була б Західна цивілізація.