24 квітня 1929 року – оголошення остаточного плану Першої п’ятирічки

24 квітня 2021 р. \ оновлено 22 лютого

Цього дня 1929 року ВКП (б) ухвалив остаточний план п’ятирічного розвитку економіки разом зі змінами, які стосувалися колективізації сільськогосподарської землі.

Основною метою п’ятирічки стало подолання економічного відставання Радянського Союзу від провідних держав світу шляхом розбудови промисловості (переважно важкої), а відтак показати капіталістичним державам «переваги» соціалізму. Проте найбільші індустріальні проекти п’ятирічки неможливо було б реалізувати без іноземних спеціалістів та компаній (Siemens-Schuckertwerke, General Electric) та безоплатної праці. Вже в роки Першої п’ятирічки на будівництві цих об’єктів працювали тисячі в’язнів, що суттєво зменшило витрати для індустріалізації.

Перша п’ятирічка традиційно вважається «великою розбудовою СРСР», про що Союз хвалився на весь світ і демонстрував «успіхи» планової економіки. Але за подвоєнням більшості індустріальних показників та форсованою розбудовою промисловості ховалася правда про мільйони закатованих і заморених голодом, про репресованих і пограбованих селян, про переслідування і жертви, які СРСР намагався приховувати десятиліттями.

Результатом колективізації, яка проводилася планово й часто примусово, був і Голодомор. Побудова сотень нових підприємств (здебільшого важкої промисловості) потребувала колосальних фінансових витрат, які держава планувала взяти із експорту сільськогосподарської продукції та деревини.

Створення колгоспів — один з найважливіших етапів п’ятирічки. Фактично вони являли собою націоналізацію землі, техніки і худоби, а також перезакріпачення селян (адже паспортів люди не мали і покинути село так просто не могли). Колективізація полягала не лише в усуспільненні майна, але й у вилученні більшої частини врожаю на користь держави. Керівництво СРСР ніяк не враховувало добробут селян, а норми запланованої здачі зерна тільки зростали. В 1932 році з колгоспів та навіть житлових будинків вилучалося практично все продовольство і після врожайного року селяни залишилися на голодну смерть.

Всього за майже 70 років існування Радянського Союзу з більшою чи меншою успішністю реалізовано тринадцять планів. Попри наявність майже безмежних ресурсів, репресії і державний примус, СРСР відставав від капіталістичних країн, адже ефективність роботи була мінімальною.

Сьогодні в багатьох країнах світу люди знову шукають альтернативи капіталізму, знову марять поділом майна та державним втручанням. Але це все вже було і за десятки років точно можна зробити висновок, що планова економіка не працює, а показники, якими пишався СРСР — це лише наслідки індустріального відставання від Заходу та позбавлення мільйонів людей їх власності та навіть життя.