14 травня 1646 року помер Петро Кахлевський, кальвініст, політичний і релігійний діяч Речі Посполитої, письменник.
В юності служив секретарем при князі Христофорі Радзивіллі. Мав у володінні кілька сіл в Брестському повіті, від якого неодноразово обирався послом на сейми Речі Посполитої, де захищав права дисидентів і відстоював інтереси протестантів.
Кахлевський був бургграфом Радзивіллівського Кейданаху, а потім з 1635 року брестським військовим, а з 1638 року – брестським земським суддею.
У 1638 році в селі Нурець на Брестчині побудував кальвіністський собор зі школою та лікарнею. У 1633-1645 рр. регулярно брав участь в кальвіністських провінційних Соборах в Вільнюсі, часто обирався на генеральні синоди.
Кахлевский – автор ряду релігійних творів: “Застереження і повчання благочестивого євангеліка для братів того ж віросповідання”, “Думка безіменного євангеліка про релігійну толерантність в Польщі”, а також епітафії на смерть Януша Радзивілла 1620р.
Кахлевский був особисто знайомий з відомим чеським педагогом і лідером чеських братів Яном Амосом Каменським, який до 1645 року був вихователем його старшого сина. Кахлевский поділяв погляди Каменського про те, що освіта повинна готувати учнів до активного громадянського життя на користь своєї Батьківщини.
Перед смертю в 1646 році Петро Кахлевский залишив заповіт “Меморіал, або Повчання для дружини і дітей моїх”, згідно з яким подарував кожній зі своїх трьох доньок по екземпляру Брестської Біблії.