12 січня 1972 року відбулися масові арешти українських правозахисників

12 січня 2021 р. \ оновлено 22 лютого

12 січня радянськими спецслужбами проведено масштабні арешти українських правозахисників, які увійшли в історію як операція «Блок» та «різдвяна коляда 1972-го». До чого тут Різдво? Київські та львівські дисиденти на початку січня 1972-го організували традиційні українські вертепи зі співами різдвяних пісень як протест проти антиукраїнської та атеїстичної політики Радянського Союзу.

З початку 1970-х посилюється державний тиск на дисидентів. В розпал брєжнєвського посилення централізації влади знищуються ті паростки вільнодумства, які почали з’являтися за хрущовської «відлиги». Найперше, під новий виток репресій потрапили українські дисиденти-шестидесятнки.

Передумовою масових арештів стало затриманню бельгійського студента українського походження Ярослава Добоша. Він приїхав до УРСР з метою обміну інформацією та матеріалами з українськими дисидентами. Добоша затримали на західному кордоні поблизу Чопа і далі від його зв’язків і контактів спецслужби почали будувати справу.

Арешти майбутніх політв’язнів готувалися заздалегідь. КГБісти потурбувалися про створення для затримання серйознішої бази, ніж просто спільне відзначення релігійного свята. Перед арештами спецслужби провели тривалі стеження та організували прослуховування телефонів потенційних «буржуазних націоналістів».

Серед затриманих у Львові та Києві 12 січня були Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Ігор Калинець, Леонід Плющ, Марія і Ганна Садовські та інші. Всі вони представляли українську інтелігенцію: вчителі, поети, художники, інженери, університетські викладачі — ось хто визначався як загроза. Вдома у затриманих проводилися обшуки, в ході яких вилучено рукописи творів, фотоапарати, магнітофони, екземпляри самостійно виданого «Українського вісника» та іншої «політично шкідливої» для режиму літератури.

Заарештованих у січні залякували, погрожували довічним ув’язненням і навіть розстрілом за звинуваченнями у «шпигунстві і контрреволюційній діяльності». У підсумку більшість затриманих отримали 5-7 років позбавлення волі у колоніях суворого режиму. Найбільший термін ув’язнення отримав Іван Гель (10 років в’язниці). Деяких затриманих було оголошено божевільними та примусово поміщені у психлікарні (радянська репресивна медицина використовувалася як один з найгірших шляхів знешкодження опозиції).

Репресії не обмежилися 1972 роком, бо це був тільки початок. Цікаво, що за прикладом арештованих 12 січня, КДБ особливу увагу приділяло учасникам різдвяних колядок, а народними різдвяними співами міцно закріпилася асоціація з антикомуністичною діяльністю.