Популярність і цитованість відомих філософів часто може породити оманливий образ правдивості ідей, коли слава гарантує визнання й повагу. Не надто багато людей досліджують філософські ідеї, а тим більше, їх наслідки, а тому фальшиві доктрини все ще поширюються як “мудрі висловлювання відомих людей”.
Одним із дуже відомих творців небезпечної філософії був Фрідріх Ніцше – німецький мислитель та поет, який народився цього дня 1844 року. Йому належать слова, які докорінно змінили майбутнє уявлення багатьох людей про світ і про людину в цьому світі. Ця фраза – “Бог помер”. Вона з’явилася в опублікованій філософом праці “Весела наука” 1882 року і означала буквально відмову вірити в об’єктивну мораль, самоочевидні стандарти, створені не людиною.
Саме тоді, ще в епоху модернізму, Ніцше заклав основи постмодерну. Він проголосив “смерть Бога” і тим самим підштовхнув, фактично закликав розкрити і проявити свою “надлюдину”. Під цим терміном ховався образ особи, позбавленої будь-яких моральних обмежень, “нав’язаних” державою, церквою чи просто людьми. Така людина не зважає на релігію, традиції чи суспільні норми на шляху до своєї мети. Жахливий образ, але так майстерно піднесений в обрамленні розкриття потенціалу людини, її сили, прославленні можливостей. Проте цю “надлюдину” світ побачив через кілька десятиліть у світових війнах, у катівнях ГУЛАГу та Аушвіцу.
Ніцше – це не просто філософ свого часу. Він, як і Карл Маркс, заклав основи для небезпечних і руйнівних перетворень, що спіткали людство вже в ХХ столітті. Філософу належить одна з найбільш небезпечних ідей, поширення якої запустило цілий механізм дегуманізації людства у ніби-то гуманістичному світі. Як і багато творців божевільних ідей, Фрідріх Ніцше мав серйозні проблеми з психічним здоров’ям. Він провів останні роки свого життя в психлікарні, де продовжував писати. В своїх працях філософ категорично відкидає християнську мораль, а постулати про милосердя, доброзичливість, прощення і жертовність представлені як ознака слабкості й обмеження для людини. Перед смертю він пише найбільш атеїстичну й богобірну працю – “Антихрист. Прокляття християнству”, переповнену богохульства і звинувачення християнства в “слабкості”, “лицемірстві” та демократії, яку філософ вважав занепадом нації.
Сьогодні є все ще багато людей, які захоплюються філософією Ніцше, вчергове підносячи ідею надлюдини як вихід для подолання культурної кризи, часто заперечують демократію тощо. Ще більше людей є послідовниками цих ідей, самі не розуміючи цього, бо “смерть Бога” – це не лише фраза, проголошена в ХІХ столітті, але мейнстрімна ідея, якою пронизана наша культура.
Звідусіль ми чуємо заклики “відкинути стандарти і правила, щоб розкрити себе”. Однак таке “розкриття” або перетворює людину на раба гедонізму, або породжує антигуманні режими з мільйонами жертв. “Смерть Творця” розв’язує людині руки до найганебніших проявів її гріховної природи, до повернення у варварські дохристиянські часи, коли сила домінувала над правдою.