Історія знає безліч сумних прикладів, коли один народ був поділений між двома державами. Особливо яскраво це проявилося в ХХ столітті під час Холодної війни. Колись одна держава була поділена на дві, зовсім різні за ідеологією та способом життя. Північна й Південна Корея, Північний і Південний В’єтнам, Східна та Західна Німеччина – їх розділили багато років тому, але деякі з них пережили своє єднання.
3 жовтня 1990 року із двох розрізнених і ворожих частин, Німеччина возз’єдналася в одну – Федеративну республіку Німеччина. Це був довгий і болючий процес, який завершився не лише політичною угодою та зміною кордону в Європі, але й єднанням сімей, які багато років були розділені берлінською стіною. Цього дня рівно опівночі НДР припинила своє існування, а її територія автоматично приєдналася до ФРН; державні органи соціалістичної республіки втратили свою легітимність, армія розпускалася, а флот як структура ліквідовувався.
З того часу ця дата стала Днем німецької єдності, який відзначається щорічно. Це велике свято для всіх, хто цінує національну єдність, хто пережив часи Холодної війни, чиї родини були розділені “залізною завісою” Однак десятки років ворожнечі й культурного поділу дають про себе знати сьогодні: східна частина Німеччини дотепер все ще менш економічно розвинена, більше атеїстична ніж західна і зберігає певні ментальні наслідки радянського панування, проте чим більше років минає, тим менше розділення нагадує про себе.
Та що означало возз’єднання Німеччини для міжнародної політики? Ця подія і, зокрема, повалення берлінського муру стали очевидним початком краху біполярної системи та передумовою розпаду Радянського Союзу. Німецьке питання було одним з ключових у Холодній війні, а об’єднання держави саме в форматі приєднання НДР до ФРН свідчило про остаточну перемогу Заходу у півстолітньому протистоянні. Тут не можна оминути й інші аспекти перемоги: економічний занепад СРСР, антирадянські виступи в Польщі, Чехословаччині та й самому Союзі – все це слугувало остаточному занепаду й краху системи Варшавського договору.
Для України об’єднання Німеччини мало, безперечно, позитивні наслідки. Ослаблення Радянського Союзу на міжнародній арені дало поштовх активізації дисидентських рухів та стало передумовою політичної кризи комуністичної верхівки, що, врешті решт, стало шансом для багатьох народів здобути власну державу і проголосити незалежність.