В історії лівих рухів дуже часто трапляються епізоди, які демонструють руйнівний вплив цих ідеологій на яскравих прикладах. Історія нових лівих недостатньо висвітлена в Україні, а тому з’являється широке поле для спекуляцій щодо «людяності» й «гуманності» неомарксистських рухів, особливо коли їм протиставляють Радянський Союз. Дискусії про правильних і неправильних марксистів точаться не одне десятиліття, проте історія нової генерації лівих політиків та активістів другої половини ХХ століття наочно демонструє незначну різницю між ними.
Один з таких епізодів трапився 45 років тому. Цього дня ФБР заарештувало учасників ліворадикальної Симбіотичної армії звільнення. До цього угрупування увага багатьох американців була прикута протягом багатьох місяців. Причина того — викрадення та вербування Патрісії Герст, доньки мільярдера Рендольфа Герста.
Ще у 1974 році у студмістечку університету Берклі (Каліфорнія) терористи з ліворадикальної САВ захопили в заручники Патрісію Герст, яку кілька місяців утримували в заручниках. Вимоги терористів до її батька були вельми специфічними: він мав профінансувати роздачу спеціальних продовольчих наборів для кожного незаможного жителя Каліфорнії (в сумі на це мали витратитися близько 70 мільйонів доларів).
Однак «розкуркулення» мільярдера не відбулося. Родина викраденої дівчини запропонувала витратити 4 мільйони доларів на продовольчі набори і ще 2 щоб викупити її з полону. Коли вони переказали зазначену суму, терористи опублікували відео, на якому Патрісія оголошує про вступ до САВ, а відтак приєднується до терористів.
Пізніше стало відомо, що вона це зробила, бо терористи погрожували вбити дівчину (на той момент вони вже застосували до неї фізичне та сексуальне насильство). Однак в 1970-х Герст стала уособленням романтичного образу ліворадикала як молода людина, що виросла в буржуазній родині, але перейшла на бік “борців за соціальну справедливість”.
В новому статусі терористки дівчина стала учасницею низки пограбувань банків, супермаркетів, викрадень автомобілів, обстрілів будівель та навіть захоплення заручників. Із жертви викрадення вона перетворилася на злочинця. 18 серпня 1975 року Патрісію Герст тазом з інишими учасниками банди заарештувало ФБР.
Після арешту дівчина стверджувала, що робила це через примус. За результатами психіатричної експертизи в неї було виявлено посттравматичний розлад психіки, однак кілька років в’язниці їй все ж довелося відсидіти.
Приклад Патрісії Херст непоодинокий у всіх аспектах цієї історії. Ліворадикальні угруповання в 1960-1980-х періодично влаштовували подібні злочини із утопічними чи просто абсурдними вимогами (згадати лише групу «19 травня» або «Чиказьку сімку»).
Статус нащадка капіталістів, який прийняв бік “пролетаріату” сьогодні також особливо актуальний. Учасники лівих бунтів в США досить часто виявляються дітьми заможних людей (наприклад, 9 вересня поліція Нью-Йорка заарештувала близько десятка дітей мільйонерів, які брали участь в лівих погромах). Такі факти нерідко використовуються для романтизації образу «борців з режимом», хоча насправді свідчать або про інфантильність та наївність молодих людей, або про зв’язки з дуже поганими компаніями (іноді навіть в результаті примусу).