28 липня 1914 – початок Першої світової війни

28 липня 2020 р. \ оновлено 22 лютого

Цього дня 1914 року розпочалася Перша світова війна, названа сучасниками Великою. В українській історіографії вона дещо недооцінена, бо ще в радянські часи більше уваги приділялося Другій світовій. Однак події далеких десятих років минулого століття кардинально вплинули як на політичну традицію в Європі, так і на ідейно-світоглядні аспекти наступних десятиліть.

У 1914 році ситуація в Європі залишалася вкрай напруженою. Найсильніші імперії того часу збирали союзників, утворювали ворожі воєнно-політичні блоки і нарощували озброєння. Особливо нестабільною залишалася ситуація на Балканах. У 1912-1913 роках тут тривали війни за участю балканських народів, які воювали проти Османської імперії та мали чимало внутрішніх протиріч. Ці конфлікти посилили нестабільність на континенті і стали своєрідним прологом до Великої війни, від якої світ відділяв буквально один крок.

28 червня 1914 року у місті Сараєво сербський терорист Гаврило Принцип вбив спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружину Софію, яка була вагітна. Це політичне вбивство стало приводом Першої світової війни.

19-річний Гаврило Принцип був учасником терористичної організації “Млада Босна”, яка боролася за об’єднання довкола Сербії всіх балканських народів. Після вбивства стрілок намагався покінчити з собою, проте вчасно був затриманий (а з ним ще п’ятьох змовників). За законами того часу Гаврила Принципа ніяк було стратити (йому було лише 19 років), тому вбивця отримав максимально можливе покарання – 20 років позбавлення волі.

Вбивство ерцгерцога Фердинанда було певним спусковим гачком, іскрою, як підпалила порох напруження і багаторічної мілітаризації в Європі. Відразу після вбивства розпочалися антисербські погроми в Австро-Угощині, а рівно через місяць вона оголосила Сербії війну.

Перше оголошення війни в і без того неспокійній Європі породило наступну хвилю дво- та багатосторонніх воєн. Наступного дня в Російській імперії почалася загальна мобілізація. За нею про мобілізацію оголосили Австро-Угорщина, Франція та Німеччина.

Власне бойові дії розпочалися вже на початку серпня. Пропагандисти кожної протиборчої сторони обіцяли своїм громадянам швидку перемогу. Багаторічне нагнітання шовінізму та нарощування військових потужностей призвели до хибного уявлення про власну унікальність та непереможність кожного з воюючих народів. Результати цього були трагічними.

За чотири наступних років на фронтах війни загинули понад 10 мільйонів солдатів, ще стільки ж було поранено (значна частина з яких залишилися з інвалідністю). Мало хто у 1914-му розумів, що одне політичне вбивство навіть настільки поважної персони може призвести до переділу кордонів на континенті та ліквідації звичного імперіалістичного ладу.

Окрім явних політичних змін війна спричинила перегляд цінностей та уявлень європейців про майбутнє власної цивілізації. Перша світова війна була унікальною, адже це був перший досвід участі в настільки масштабних битвах з використанням важкої техніки та хімічної зброї. Свіжі спогади про нечувані раніше методи ведення війни поклали край позитивізму і впевненості й правильному русі історії. Це знищило віру у суцільне благо від прогресу і породило у цілого покоління велике розчарування власною цивілізацією.