3 травня 1620 року в Гданську в сім’ї віленського коменданта кальвініста Януша Радзивілла і Єлизавети Гогенцоллерн, народився син Богуслав.
Богуслав Радзивілл стане відомим військовим і державним діячем Великого князівства Литовського, литовським і генеральним губернатором Кенігсберга.
З семи років юнак виховувався в Великому князівстві Литовському при дворі свого дядька кальвініста Криштофа Радзивілла, навчався в Кейданах і Вільнюсі, а потім в Нідерландах і Франції. Там він бився в армії принца Оранського і при кардиналу Мазаріні потрапив на деякий час в Бастилію. На Батьківщину повертається в 1648 році і допомагає Янушу Радзивілу припинити напади козаків Богдана Хмельницького.
У його володіння перейшли Слуцьк і Копиль, для яких Богуслав домігся магдебурзького права. Як відомо, радзивілівський Слуцьк залишався єдиним островом, де зберігалася релігійна толерантність, так як туди не були допущені єзуїти. Місто відрізнялося сильним патріотичним духом, де міщани незалежно від своєї конфесії відчували себе вільно і тому жертовно захищали місто під час воєн.
Слуцьк був єдиним білоруським містом, яке так і не змогли взяти московські війська під час кампанії 1655 року, хоча дійшли аж до Бреста і Гродно. Велика заслуга в цьому належала і Богуславу Радзивілу, який побудував в місті новий оборонний замок з бастіонами, але найголовніше зберіг атмосферу єдності серед міщан. Завдяки цьому, Слуцьк при Богуславові Радзивілі отримав славу “бастіону Литви”.
Богуслав разом зі своїм братом Янушем Радзівіллом стали ініціаторами укладення 1655 році Кейданської унії зі шведами. Розриваючи унію з Польщею, яка нічого не зробила, щоб допомогти Великому князівству Литовському захиститися від московської скупчення в 1654-55 рр.,
Радзивілли намагалися укласти союз із Швецією, щоб з її допомогою захистити незалежність своєї країни від московитів.
Богуслав Радзивілл був відомим меценатом, при якому в Слуцьку була зібрана багата бібліотека книг і великі колекції інших художніх творів.
Будучи кальвіністом, Богуслав Радзивілл підтримував кальвіністські зібрання і школи, і навіть сам складав релігійні гімни, які пізніше друкувалися в Гданську. При ньому Слуцьк залишався центром кальвінізму у Великому князівству Литовському, де зберігалися славні традиції часів розквіту Реформації.
Сам князь Богуслав Радзивіл був дуже освіченою і талановитою людиною. Крім духовних псалмоспівів, він мав хороші здібності художника і архітектора. Йому приписують створення проекту міської ратуші в Слуцьку.
Помер Богуслав Радзивілл 31 грудня 1669 року на полюванні і був похований в євангельському зібранні в Кенігсберзі (сьогоднішньому Калінінграді). Його володіння перейшли до єдиної дочки – Людвіки Кароліни Радзивіл, яка зберегла кальвіністську віру і продовжила традицію опікунства над кальвіністськими громадами в ВКЛ.