22 червня 1940 – капітуляція Франції у війні з Німеччиною

22 червня 2020 р. \ оновлено 29 травня

Доля Франції на початку Другої світової війни були не лише трагічною, а й ганебною. Одну з найбільших держав Європи німецькі війська захопили менш як за 6 тижнів.

Для захоплення Франції німці розробили наступальний план під кодовою назвою “Рот”, яка полягала у масованому наступі на Бельгію, а потім і Францію з використанням танків, авіації та банальному обході через окупацію Бельгії знаменитої лінії оборонних споруд, названої на честь військового міністра Анре Мажіно. Французька кампанія для німців була вдалою і її успіх дав нацистам не лише моральну перевагу в Європі, але й можливість використовувати ресурси окупованих територій для власних військових потреб.

Цій катастрофі передувала необдумана політика французького уряду та хибна військова стратегія буквального закопування грошей в землю (спорудження лінії “Мажіно”) на противагу розбудові танкових військ. В основі цих помилкових рішень лежала наївна політика лівих та лівоцентристів, що перебували при владі до окупації.

1930-і для Франції були роками безперервних політичних криз та постійних змін урядів. Особливо негативний вплив мало підняття лівих рухів. Комуністи і соціалісти, маривши про світову революцію усіляко сприяли демілітаризації країни та зменшення фінансування армії. У вирі назрівання напруження в Європі вони ратували за роззброєння та “мир”, але вплинуло це на ослаблення оборонного потенціалу лише самої Франції.

Вибори 1936 року стали для комуністів найбільш вдалими в історії, а разом із соціалістами вони отримали більшість у парламенті. Такий успіх дав їх важелі правління для реалізації “антифашистської” стратегії. Однак лівий “Народний фронт” так сильно переймався підняттям у Франції фашизму, що не помітив його прихід з Півночі. На початку травня 1940-го нацисти захопили Бельгію та грандіозно швидко окупували і Францію.

22 червня 1940 року було підписане перемир’я з Німеччиною. Сталося це у досить символічний спосіб. У Комп’єнському лісі, де 1918 року німці підписували капітуляцію, тепер у тому ж вагоні (привезеному з музею) від імені уряду Філіппа Петена укладалося перемир’я. За його умовами, Франція поділялася на дві частини: Північно-Східна залишалася окупованою німцями, спірні райони Ельзас та Лотарингію Третій Рейх анексував та створив на півдні Франції державу, очолювану профашистським маріонетковим урядом зі столицею у місті Віші.

Цим завершилася французька кампанія. Її підсумком став контроль держав Вісі над територією більшої частини Західної Європи. Третій Рейх поділив свого одвічного ворога та направив свої експансіоністські наміри далі. В Європі залишалося лише два реальні конкуренти вісі – СРСР та Велика Британія. Остання воювала проти нацистів протягом всієї війни і не зазнала поразки (до речі, це єдина така держава). Рівно через рік після капітуляції Франції німецькі війська рушили на Схід. 22 червня 1941 року розпочався наступ на українські землі та довга і кривава війна на Східному фронті.

Німецька окупація Франції тривала до кінця літа 1944-го і завершилася лише після визволення англійськими та американськими військами. В цьому процесі помітну роль також зіграв видатний французький військовий та політичний діяч Шарль де Голль, який ще до війни критикував хибну оборонну стратегію, а в роки окупації активно сприяв Руху Опору.

Історія французької поразки вкотре доводить помилковість політики пацифізму та роззброєння у ворожому оточенні. Сподіваємося, цей історичний урок Україна добре засвоїла.