14 квітня 1629 року народився нідерландський фізик, механік, математик і астроном Христиан Гюйгенс (1629-1695), віруючий Реформатської церкви, перший Президент Французької академії наук, перший іноземний член Лондонського королівського товариства, винахідник маятникового годинника і відкривач супутника Сатурна – Титана, автор проекту першого двигуна внутрішнього згоряння.
Вищу освіту з права і математики Христиан отримав в Лейденському університеті, одному з кращих протестантських вищих закладів того часу. Саме йому випало вдосконалити і розвинути основні відкриття Галілея. Першу популярність йому принесло вдосконалення телескопа і дослідження Сатурна, внаслідок якого він описав кільця Сатурна і відкрив його супутник – Титан.
У 1657 році Гюйгенс отримав авторський патент на створення маятникових годинників, які прекрасно працювали і отримали широку популярність в Європі. Створений Гюйгенсом трактат “Маятниковий годинник” вважався найкращим підручником з кінематики прискореного руху і став настільною книгою Ісаака Ньютона.
У 1665 році Гюйгенс переїжджає в Париж, де вже наступного року очолює в якості першого Президента новостворену Французьку академію наук. Він керує цією науковою установою протягом 15 років до 1681 року, коли плановане скасування Нантського едикту змусило його покинути Францію, так як він не побажав переходити з кальвінізму в католицизм.
До досягнень Гюйгенса також належить математичний опис хвильової теорії світла і багато інших наукових спостережень і винаходів.
Гюйгенс сповідував, що над усім розмаїттям, яке ми бачимо навколо, стоїть великий Творець, який не збирався перераховувати всі свої творива у Святому Письмі, так як їх набагато більше, про що свідчить створений Ним Всесвіт.