Від адмінбудівель до Євробачення: як ЛГБТ-рух втрачає прихильність

Євробачення робить крок від ЛГБТ-монополії

Досить неочікувано цього року організатори Євробачення змінили правила використання дозволеної символіки на конкурсі. Тепер виконавцям заборонено демонструвати будь-яку символіку, окрім свого національного прапора наданого швейцарським телеканалом SRG SSR.

Звичайно, це не означає, що конкурс буде вільним від пропаганди шляхом участі виконавців всіх можливих вигаданих ідентичностей. Однак цей маленький крок організаторів вже дистанціює конкурс від того нездорового й політизованого образу події, який утвердився протягом минулого десятиліття. Тоді співочий конкурс отримав неофіційний статус чергового ЛГБТ-фестивалю, адже окрім національних прапорів дозволялося приносити також символи гомосексуалістів і трансгендерів.

Первинна ідея заснування Євробачення полягала в культурному об’єднанні Європи після Другої світової війни та демонстрації відкритості та єдності між державами континенту. Хоча зміст пісень і загальне дійство на конкурсі щороку викликає хвилю критики, однак рішення про виключення ЛГБТ-символіки є однозначно позитивним сигналом і невеликим, але чітким символом тенденцій часу.

Велика Британія йде назад?

За рік Велика Британія перестрибнула аж 6 позицій в рейтингу сприяння ЛГБТ в Європі (за версією ILGA-Europe). Це означає, що в королівстві відбулася низка змін на користь скептицизму чи навіть розвороту від ЛГБТ-порядку денного. Сьогодні Сполучене Королівство опустилося на 22-ге місце в рейтингу, що є найнижчою позицією за всю історію, хоча ще 10 років тому держава очолювала список сприяння сексуальним меншинам.

Причинами позитивних зрушень зазначено прецедентне рішення Верховного суду визнавати лише біологічну стать у захисті прав жінок, обмеження та заборони, накладені на клініки, які надають послуги зі зміни статі, а також підтримка навіть Лейбористською партією цих рішень.

Не наші прапори

В низці американських штатів влада ухвалила рішення не вивішувати ЛГБТ-прапори на офіційних будівлях, а в деяких навіть заборонила їх використання в школах. Хоча такий кроє є логічним і закономірним, однак в контексті агресивної пропаганди попередніх років, це рішення виглядає як поворот до здорового глузду.

7 травня набув чинності закон, згідно з яким штат Юта став першим із повною забороною вивішування ЛГБТ-прапорів на урядових будівлях і державних освітніх закладах. Це зроблено з метою забезпечити політичну нейтральність, однак дане рішення викликало конфлікт між законодавцями штату і владою Солт-Лейк Сіті, в якому влада тимчасово затвердила шестиколор як міський прапор, щоб обійти закон. 

Законодавче обмеження використання ЛГБТ-прапорів торкнулося і Техасу. Законопроект Сенату 762 забороняє використання в школах прапорів, які не представляють США, штат, коледж чи університет. Автор документа Донна Кемпбелл заявила, що ця ініціатива має на меті зосередитися на освіті, а не адвокації певних рухів.

Подібне законодавство ухвалили і сенатори Алабами 18 квітня. Закон HB 244 забороняє використання в державних школах та бібліотеках прапорів, «що стосуються або представляють сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність», а також забороняє організацію дреґ-перформансів (шоу трансвеститів) за участю неповнолітніх.

Від демонстрації прапорів секс-меншин відмовляються і деякі місцеві ради у Великій Британії. 10 англійських регіональних органів влади, в яких отримала більшість Партія Реформ, оголосили про заборону вивішувати будь-які прапори, окрім прапора Великої Британії, Хреста Святого Георгія та прапорів окремих графств. Також з цього року Оксфорд дистанціюється від ЛГБТ-пропаганди та скасовує рішення про вивішування відповідних прапорів, що раніше було політикою університету.

ЛГБТ-рухи втрачають фінансування

«Золоті» часи для прайдів та ЛГБТ-лобістів вочевидь добігають кінця. Їхня діяльність потребує дедалі більше зусиль як для пропаганди, так і для утримання позицій. Причиною цього стали відмови великих американських корпорацій фінансувати щорічні ЛГБТ-прайди або зведення такої підтримки до мінімуму. Деякі з великих компаній, які раніше спонсорували такі заходи, як-от Anheuser-Busch, Comcast, Diageo, Nissan, Deloitte і навіть Meta, вирішили відмовитися від спонсорства, посилаючись на економічні труднощі або перегляд корпоративної політики.

Організатори основних гей-парадів у найбільших американських містах вже заявляють про дефіцити бюджету на сотні тисяч доларів. У Нью-Йорку, Сіетлі, Міннеаполісі та навіть у Сан-Франциско ЛГБТ-спільноти втратили попередні бюджети і тепер скорочують свої штати і заплановані програми. Хоча ще рано говорити про критичний дефіцит бюджетів, однак зараз ці організації стали активно залучати кошти безпосередніх учасників, а не великого бізнесу.