Сьогодні рівно 6 років, як відійшов до Бога патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Любомир Гузар. Його заслужено називали моральним авторитетом української нації, людиною сильної волі та великої любові до України.
За своє довге життя Любомир Гузар був і пластуном, і емігрантом, і ченцем, і предстоятелем УГКЦ та навіть претендентом на Ватиканський престол. Багато років прожив і служив за межами Батьківщини, проте йому вдалося повернутися на рідну землю та понад два десятиліття служив для українських греко-католиків.
Особливої моральної ваги слово предстотеля УГКЦ набуло під час Революції Гідності. Вже 1 грудня 2013 року він виступав перед натовпом в центрі Києва та закликав через протест робити, найперше, добро. Його слова торкалися сердець, бо говорив просто, але мудро, зрозуміло та із великою любов’ю.
В день пам’яті Любомира Гузара пропонуємо звернути увагу на 10 цитат предстоятеля про політику, мораль, Україну та росію:
Про добро на Майдані (1 грудня 2013 року):
Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрим — треба чинити добро. Якщо хочете жити у нормальній державі, передати її дітям і внукам — чинімо добро!
Про владу:
Кожна влада мусить пам’ятати, що вона є від Бога, тобто сама по собі вона нічого не має і мусить лише респектувати те, що отримала від Бога. Був собі Нерон, був Сталін і Гітлер, були королі та диктатори, які хотіли церкву знищити, – їх вже давно нема, а церква є.
Про лібералізм:
Лібералізм, який маємо сьогодні на Заході, в сьогоднішній інтерпретації – це робити те, що хочеться. Такий лібералізм є нищівний. Лібералізм може бути більш дисциплінованим – не в сенсі накидати людям правила життя, які їх дуже обмежують. Це є форма свободи або, радше, збереження свободи.
Про ворожість:
Ми дійшли до того, що людина дивиться на іншу людину як на ворога. Так багато насильства на телебаченні, що людина звикає до нього, думає, що так має бути. Коли нашим богом стає гріш, ми можемо дуже багато зробити, і це дуже небезпечно.
Про аборти та євроінтеграцію:
Почуєте багато аргументів, що кожен має право розпоряджатися своїм тілом. Своїм тілом – так, але не життям дитини. Це не є пошана до людського життя, бо правдивий лібералізм – це протистояння насильству, зберігання оправданих прав людини.
Україна дуже хоче до Європи – проте не все, що там проповідують, є добре, справедливе, чисте. Європа виросла на християнських засадах – але чи вона їх зберігає?
Ми мусимо бути обережні: маємо приймати те, що добре, але дуже критично ставитись і перевіряти, чи те, що пропонують нам сьогодні в літературі, кіно, філософських творах, чи воно є добре, чи воно є справедливе, чи воно відповідає Божому порядку.
Про християн у владі:
Не може бути й сумніву, що якби носії влади із щирим релігійним переконанням взялися до своєї роботи, процес перевиховання нашого народу, який розпочався на Майдані, відбувався б набагато швидше, як дотепер.
А своїм прикладом вони б стали прекрасним заохоченням для пересічних громадян. Підсумую вищевикладені думки кількома словами. Майбутній розвиток нашої держави перебуває в прямій залежності він інтенсивності наших релігійних переконань.
Про незалежність людини і держави:
- Незалежність держави можна найкраще пізнати та зрозуміти порівнюючи її із свободою людини. Свобода людини − це складова прикмета її природи, іншими словами, людина сотворена вільною, свобідною. Для кожної особи життя, таланти і свобода є даром від її Сотворителя. Так само і для держави − бути вільною є даром від Бога.
Про виховання дітей:
Важливим елементом у здоровому і творчому підході є дисципліна, або лад. Дисципліні повинні підпорядковуватися всі члени сім’ї, передусім батьки: на все є свій час і щодо всього певна позиція. Ця дисципліна без зайвого нав’язування та шуму є нормальною обставиною сімейного життя. Дитина, виростаючи в умовах такої дисципліни, сприймає її як самозрозумілу обставину і дотримуватиметься її в дальшому житті.
Про зміни:
Щоб не змарнувати шансу, треба працювати. Перестати красти, брати і давати хабарі, не горнути гроші для себе, а працювати для суспільства. Хочемо жити в нормальній державі – працюймо над тим, щоб законослухняність стала нормою поведінки для всіх громадян.
Про війну (пророче):
Росія скоріше чи пізніше повинна усвідомити: або війна, або мир. І якщо війна, то вона буде однаково страшною для всіх. І не факт, що росія однозначно виграє цю війну.
Ми знаємо приклади Беніто Мусоліні, Адольфа Гітлера. Гітлер думав, що захопить все, що захоче, своїми військами. Але він програв. Теж саме чекає росію, якщо вона буде хотіти війни.
- Наскільки ті, кому ми доручаємо долю нашого народу, справді є богобоязливими людьми? | Українська правда
- https://uain.press/blogs/152017-152017
- Любомир Гузар: якщо Росія буде хотіти війни, вона програє | OBOZREVATEL
- Патріарх на Майдані. 1 грудня 2013 року Любомир Гузар закликав розлючених людей «робити добро і не боятися» | Радіо Свобода
- Останнє інтерв’ю Любомира Гузара Громадському: вибрані цитати | @Hromadskeua