Країна, якій є що боронити, будує сильну армію. Початок війни в 2014 році став важким уроком для України – не вкладаючи в підготовку армії, народ сплатив ціну пролитої крові та втрачених територій. Перший час саме волонтери зупиняли ворожу навалу, поки не почав працювати гідний механізм підготовки ЗСУ. Зараз, в 2022 році, ЗСУ є надійними та хоробрими захисниками України. Як ми можемо їх підтримати?
7 порад від дружини, яка чекає на чоловіка з війни:
- Питати як справи. Важливо дзвонити і питати «Як справи? Чи їси, чи все маєш?» Навіть, коли він вдома (під час короткої відпустки) і займається своїми справами, ми зазвичай ставимося до нього, як до людини, яка просто прийшла з роботи.
- Поцікавитись, чи потрібно щось передати. Коли він багато починає по телефону говорити про їжу я розумію, що треба щось приготувати. Що передати? Тортик, м’ясо, молочко, сметану? Треба бронік? Починаємо шукати. Питаєш: «Який стан ніг?» Через те, що вони рідко знімають взуття буває грибок. Можливо, варто передати краще взуття, шкарпетки.
- Не розпитувати про війну. Не варто розпитувати його про війну і що він там робить. Буває, серед ночі він кудись раптом їде. Не варто питати: «Куди зриваєшся та їдеш?» Краще повертати його в реальність мирного життя і розповідати історії про життя вдома. Казати, що в нього віриш.
- Підтримувати та хвалити. Важливо похвалити його та говорити приємні речі. Наприклад: «Тепловізор (чи ще щось) освоїв – молодець!», «Мій захисник!» Коли вони там, треба по душах говорити. Інтуїтивно тоді відчуваєш, що варто сказати.
- Не нагнітати особистими переживаннями. Не треба його виснажувати переживаннями: «Ой-ой кінець світу!» Треба вірити, що все буде добре. Буває, дівчата набачаться новин, дзвонять і все це виливають своїм чоловікам. То ті жартують, кажучи: «Розвідка в моєму селі доповіла, що буде наступ – мусим працювати».
- Жартувати. Ми багато жартуємо. Варто розказувати йому про приколи вдома. На фронті хлопці теж багато жартують. Скажімо, пішов один з них помитись, а йому кохана дзвонить, підписано «Зайчик». То він виходить, а йому кажуть: «До тебе Зайчиха дзвонила».
- Молитись за ЗСУ та їх родини. Там небезпечно, а тут безпечно – і ти хочеш його під крило забрати… Тому знати, що за нас молиться вся церква дуже гріє! А особливо нас підтримувати не треба… Ми самі вас можемо підтримати!
Рефлексіями ділилась Іванка С.