Сьогодні відбулася безпекова конференція у Мюнхені. Її учасники висловили підтримку Україні та нашій територіальній цілісності; лунали вже традиційні заклики до Кремля вирішувати конфлікти дипломатично та відвести скупчення військ від українського кордону. Україна вкотре задекларувала готовність захищатися і президент закликав якнайшвидше зібратися представникам держав-підписантів Будапештського меморандуму.
Конференція відбулася в Німеччині, але приймаюча сторона має неоднозначну репутацію з огляду на невиправдано пацифістську зовнішню політику. Учора, 18 лютого, у Бундестазі за ініціативи опозиційної ХДС/ХСС відбулося голосування щодо надання Україні оборонної зброї на тлі зростання потенційної загрози повномасштабної російської агресії. Опозиція закликала змінити застарілий курс з опорою виключно на дипломатію на більш активну допомогу Україні з постачанням оборонної зброї. На жаль, правляча коаліція відхилила постанову, підтвердивши попередній курс.
ФРН надала Україні шоломи, але не зброю (хоча б оборонну). Однозначна відмова надати озброєння розходиться із заявами про засудження російської активності на кордоні. Німецька опозиція, представлена християнськими демократами, залишилася проігнорованою, як і заяви українських політиків із проханням переглянути попередні рішення.
Міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок обгрунтувала відмову постачати зброю політикою нерозповсюдження озброєння для держав з активним військовим конфліктом та для не членів ЄС і НАТО. Проте вже були прецеденти, коли Німеччина все ж постачала зброю в гарячі точки, тому слова пані Бербок виглядають скоріше як формальне виправдання. Німеччина активно торгує з усім світом, у тому числі і зброєю, але залишається на своїх майже пацифістських позиціях. Ця позиція є лицемірною чи навіть ворожою, адже аргументи, наведені міністром Бербок, частково покладають вину на Україну.
Вона пригадала історичне значення зовнішньої політики Німеччини та заперечила можливість будь-якої дотичності ФРН до сприяння військовим діям на території колишнього Радянського Союзу. Але цей аргумент є ще дивнішим, адже означає, що українські військові також розглядаються німецькими політиками як сила, здатна розв’язати війну.
Вже четвертий день продовжується військове загострення на Донбасі. По всій лінії фронту зафіксовано десятки обстрілів, зокрема і цивільних об’єктів. Лідери самопроголошених республік оголошують мобілізацію та евакуацію місцевих жителів. Учора Джо Байден заявив, що російський президент уже ухвалив рішення про повномасштабне вторгнення в Україну.
В цій ситуації простежуються деякі історичні паралелі (політика умиротворення агресора, яку проводили західні держави 1930-х розв’язала руки нацистам). Будемо сподіватися, що дії сучасного Заходу будуть більш рішучими та ефективними , ніж в їх колег 1936-го, коли Чехословаччина була принесена в жертву агресора.