Цей рік був насичений і непростий. У вирі безлічі подій, приголомшливих новин і швидкоплинних трендів варто визначити головне, побачити тенденції, які визначатимуть рік 2022-й і подальші періоди. Тому пропонуємо Вам шість основних підсумків 2021 року.
Криза не завершується
2021 рік став логічним наслідком свого попередника. Криза охорони здоров’я, пов’язана із пандемією коронавірусу, отримала продовження, але це ще не кінець. Попри винайдення вакцин та масові щеплення, загроза залишається, адже ми вже двічі чули про мутації вірусу та появу нових штамів. Лише за цей рік хвороба забрала життя понад 3,6 мільйона людей і не відомо, коли це скінчиться.
За минулі два роки ми поступово вчимося жити в умовах постійної епідеміологічної небезпеки, що змінює не лише побут, але й служіння, професійну діяльність та політичний порядок денний. Сьогодні все ще складно прогнозувати завершення пандемії. У вчених є кілька можливих сценаріїв, найбільш вірогідні з яких передбачають або постійність життя з вірусом, або системну періодичність щеплень. Ця загроза виявилася масштабнішою і матиме довготривалі наслідки. В будь-якому випадку пандемія і пов’язані з нею виклики затягуються і ми як християни маємо молитися та зберігати терпіння.
Військова загроза ніде не зникла
Україна відраховує восьмий рік війни і чимало наших співгромадян відверто забули чи стали байдужими до подій на Сході. Але наприкінці року ми знову відчули близькість загрози великої війни. Хоча інформація про російський наступ є лише прогнозом західної розвідки, але Україна знову занурюється в тривожний стан очікування небезпеки.
Мобілізаційний і підготовчий період — ще один привід для посиленої молитви за Україну та наш народ. За ці роки багато хто охолов в ревності за наш край, а хтось вже звик до затяжного конфлікту і дедалі рідше згадує про війну, яка виснажує нашу державу. Різдвяний і новорічний час має бути святом, але також приводом до переоцінки цінностей і глибокого усвідомлення становища України і реального стану речей.
Ще з 2014-го маємо пам’ятати, що російська агресія — це не воля одного політика, а продовження імперських амбіцій, що тривають багато століть. Це не лише війна за український Донбас і Крим, але й екзистенційна боротьба нашого народу за існування. Наративи, які озвучує очільник держави-агресора вказують на імперські наміри останнього та небажання визнавати правомірність від’єднання України від Росії радянської чи імперської.
Менше миру, більше нестабільності
Не лише Україна страждає від війни. Цього року ми стали свідками зміцнення авторитарних і тоталітарних режимів, а також низки військових загострень. Локальні конфлікти продовжують палати і, оглядаючись назад, бачимо, що війни та заворушення не припиняються, а лише іноді змінюється їх географія. Афганістан, Сирія, М’янма, Ізраїль, Ефіопія, Оман — це лише перелік держав з активними військовими діями цього року, тліючих конфліктів значно більше.
Однією з ключових військових поразок Заходу цьогоріч став Афганістан, залишення якого американськими солдатами ознаменувало остаточне ослаблення Сполучених Штатів. У 2021-му Вашингтон неодноразово демонстрував тенденцію втрати світового лідерства, а США дедалі слабшали на міжнародній арені.
Світовий лідер втрачає позиції і це дає більше свободи маневрів для Росії, Китаю та інших конкурентів Вашингтона. Цього року було добудовано сумнозвісний «Північний потік-2», Росія та її сателіти продовжують демонструвати власну безкарність, а Китай успішно створює тоталітарний високотехнологізований режим. Західні країни (а найперше, США) вже не спроможні стати реальним чинниками підтримки демократії в світі.
Рік, що минув, підтвердив тенденцію багатополярності світу і втрати Західної гегемонії над більшістю глобальних процесів. Хоча Європа й Америка переживають глибоку моральну кризу, однак залишки традиційних західних цінностей, зокрема демократії, виглядають більш привабливо, ніж світ з домінуванням комуністичного Китаю.
Світ переходить нові «Рубікони»
За цей рік ми спостерігали значний наступ в проштовхуванні схвалення гендерної ідеології, ЛГБТ, абортів, евтаназії, нормалізації вживання наркотиків в рекреаційних цілях тощо. Особливо помітно набирає обертів трансгендерний рух, загострюються пов’язані з ним кризи ідентичності, а низка держав визнали переваги суб’єктивного відчуття над об’єктивною біологією.
В 2021-му помітнішою стала деформація сприйняття цінності людини, що бачимо в маніакальному проштовхуванні легалізації абортів у традиційно католицьких країнах. Феміністичний і прочойс рухи набирають обертів у Латинській Америці, в Європі та США лунають заклики визнати аборт базовим правом людини, а філософом року стає мислитель-мізантроп Пітер Сінгер, який популяризує ідею рівності людей і тварин.
Більшість глобальних аморальних викликів беруть коріння в попередніх десятиліттях. У 2021-му простежується їх загострення і перехід нових «Рубіконів», чому лише сприяє нова політична дійсність Заходу. Лідери потужних світових держав цього року помітно полівішали, але і відносно праві попередники багатьох з них не змогли принести якісного оновлення для систем, а тим паче не відбулося бажаного консервативного повороту.
На тлі деструктивних процесів бачимо хоча й слабку, але реакцію з боку консервативного суспільства. Східна Європа демонструє позитивну тенденцію до цілеспрямованого протистояння аморальним віянням — Польща й Угорщина стають лідерами просімейної політики і конструктивного подолання демографічної кризи.
Нові просвітницькі проекти в Україні
На тлі моральної та культурної деградації з’являється чимало консервативних рухів і просвітницьких ініціатив в Україні, направлених на формування цілісного християнського та загалом традиційно правого світогляду.
Наша нація все ще формується, а тому зберігається запит на дослідження ідей, ціннісних передумов зростання і досвіду інших народів. Одним з таких проектів стала Християнська відкрита академія. У 2021 році відбулося успішне завершення першого курсу та новий старт для першого і другого. Цей і подібні проекти покликані не лише дати знання, але насамперед навчити бачити цілісну картину світу через призму біблійного світогляду.
Історія великих культурних і цивілізаційних перетворень неодноразово демонструвала, наскільки важливою є просвіта і формування цінностей, а не лише зміна політичної влади. Великим двигуном історії завжди є не лише те, що роблять люди, а й те, як вони думають, чого і чому прагнуть.
Мир серед віруючих
Пандемія і пов’язана з нею кампанія вакцинації викликала чимало суперечок і розділень в суспільстві. Різні позиції та розбіжності в трактуванні процесів у системі охорони здоров’я не оминули й церкву. Прикро визнавати, але для багатьох вірян це був складний екзамен на терпимість до своїх братів і сестер.
Хоча ми живемо в часи нестабільності і тривог, але нехай ці обставини не забирають мир з наших сердець, а тим паче не руйнують стосунки з близькими людьми. Очевидно, що новий рік успадкує чимало невирішених питань пандемії і системи охорони здоров’я, а протилежні позиції все ще будуть епіцентром жвавих дискусій, але нехай ці питання не стануть приводом до розділень і суперечок, адже нас поєднує любов Христа і значно міцніші цінності.
Вже через кілька годин святкуватимемо прихід 2022 року. Яким від буде залежить від нас. У цей рік ступаємо з певною невизначеністю, ознаками перехідного періоду та відчуттям прийдешніх змін. Сьогодення вплине на завтрішній день, тож пам’ятаймо, що теперішні дії і молитви християн безумовно матимуть великі наслідки для майбутнього.