Дерил МакКарті є теологом, лектором та віцепрезидентом академічних програм та стратегії Форуму Християнських Лідерів. Він глибоко вивчає поточні суспільні процеси та роль Церкви в житті країни. Коментуючи засилля культурного марксизму через призму руху BLM («Життя чорношкірих мають значення»), він зробив на своїй сторінці огляд нової книги служителя та письменника Водді Бокама. Ми наводимо для вас переклад цієї статті, адже її тези є доречними для аналізу викликів в контексті цього марксистського руху.
Кожне покоління стоїть перед викликом захищати біблійну істину від фальшивих євангелій. Щоб підготуватися до цієї битви, я наполегливо рекомендую нову книгу Водді Бокама (Voddie Baucham) «Fault Lines: The Social Justice Movement and Evangelicalism’s Looming Catastrophe» («Лінії розломів: Рух соціальної справедливості та наближення катастрофи євангелизму» — прим. ред.). Ця книга є переконливою, чітко написаною, простою в розумінні та не займає багато часу на читання. Вона написана зі співчуттям до побратимів-євангелістів, з якими він автор не погоджується.
Оскільки Бокам є афроамериканським євангелістом, його однозначно не назвеш білошкірим євангельським прихильником білої раси. Він відверто розповідає про власний досвід чорношкірого чоловіка в Америці, де живе більше людей білої раси. Мені найбільше подобається в його книзі те, як він послідовно описує питання раси та соціальної справедливості через призму Біблії. Навіть стикнувшись з расизмом та несправедливістю, ми покликані до істини, співчуття та прощення. Наша основна ідентичність не в нашій расі, а в Христі. Зосередження уваги на своїй расовій ідентичності фактично і є расизмом, чистим і однозначним, незалежно від того, як рух «пробудження» соціальної справедливості намагається переосмислити цей термін.
Бокам демонструє «високу ціну фальшивих наративів» щодо расизму в Америці. «Справжня справедливість вимагає істини»(с. 44). Він систематично викриває нову форму расизму, яку іронічно називають «антирасизмом», яку проповідують Кенді (Ібрам X. Кенді — прим. ред.) та ДіАнджело (Робін ДіАнджело — прим. ред.), автор «Білої крихкості». Бокам зазначає, що антирасизм — це насправді нова фальшива релігія, яка заявила, що новим первородним гріхом є расизм (с. 80).
Книга, яку цитує Дерил Маккарті (фото з його сторінки Фейсбук): «Fault Lines: The Social Justice Movement and Evangelicalism’s Looming Catastrophe», Voddie T. Baucham Jr.
Можливо, ви чули одну з найвідоміших проповідей Бокама «Етнічний гностицизм». І в одній зі своїх глав про етнічний гностицизм він стверджує, що ніхто з нас: чорношкірий, білий або будь-який інший за кольором шкіри — не має особливих знань завдяки нашій расі чи етнічній приналежності. «Сама ідея розділити людей за етнічною приналежністю, а потім оголосити одних злими гнобителями, а інших пригнобленими, суперечить біблійному вченню про загальну провину…» (с. 111). Те, що описується в Римлянах 3:9-18: «Це не стан [лише] білих людей; це стан усіх людей» (с. 111).
Він цитує Мілтона Фрідмана: «Суспільство, яке ставить рівність — у сенсі рівності результатів — попереду свободи, не матиме ні рівності, ні свободи» (с. 89).
Бокам демонструє, що глибинні проблеми, що сприяють дезінтеграції багатьох чорношкірих громад — це не расизм, а швидше нестача повноцінних сімей, безбатьківщина, високий рівень злочинності, неякісна освіта, зламана судова система, відсутність відповідальності та найгірше з усіх — страшний геноцид чорношкірих немовлят через аборти. «П’ятнадцять з половиною мільйонів чорношкірих дітей були абортовані з 1973 року. Це означає, що аборти є не тільки основною причиною смертності серед темношкірих американців, але й забрали більше темношкірих життів, ніж хвороби серця, рак, нещасні випадки, жорстокі злочини та СНІД разом узяті» (с. 174).
Бокам ставить під сумнів лицемірні розмови таких євангельських лідерів, як Тім Келлер, Девід Платт, Річард Моу, Річард Фостер, Марк Девер і Джон Перкінс, які вважають себе пролайферами (виступають проти абортів — прим. ред.), але наполягають на тому, що ви все ще можете проголосувати за політичних кандидатів, які є прихильниками абортів (с. 184).
У розмові Бокама з Джеймсом Ліндсі, атеїстом який написав «Цинічні теорії», Ліндсі сказав: «Якби я все ще був сердитим атеїстом і хотів знищити церкву… я б “пробудив” її» (Ліндсі використав термін ліволібералів «woke», який означає відхід від традиційності, у т.ч. біблійних цінностей — прим. ред.). Бокам відповів: «Іронічно і сумно, що атака “критичної соціальної справедливості” на Євангеліє є настільки очевидною, що атеїст може це побачити, а багато церков, конфесій, семінарій, провідних служінь та служителів стали жертвами цього руху» (с. 205).
Закінчує цю чудову книгу Бокам нагадуванням про те, що рух «критичної соціальної справедливості» оголосив війну біблійному християнству. Організація «Чорні життя мають значення» (BLM — прим. ред.) «заснована на фальшивих свідченнях» (с. 217). Це «відверто язичницька, марксистсько-ленінська організація», «відверто феміністична, про-ЛГБТКІА+ організація» і «відверто суперник до чоловіків та сімей» (с. 218-220). Бокам закінчує із закликом: «Любіть своїх братів і сестер настільки, щоб боротися з ними та за них» (с. 231).
Оригінал статті англійською ви можете знайти тут.
Якщо вам сподобалась ця стаття, то може зацікавити інтерв’ю з доктором Дерилом МакКарті про епоху постправди, або його контраргументи до тези неомарксистів, що всі білі є расистами.
