12 листопада 1880 року з’явилася одна з найвпливовіших книг ХІХ століття — «Бен-Гур: розповіді про Христа», Льюїса Воллеса. Це епічна розповідь про долі римлянина Мессали та юдея Юди Бен-Гура, переплетена з життям Христа, яка поєднала в собі стільки життєвих наративів, що донині вважається класикою світової літератури! І є низка цікавих фактів, які доводять важливість цієї книги.
В центрі сюжету книги життя єврейського багатія Юди Бен-Гура, якого звинувачують у замаху на прокуратора Понтія Пилата. Його друг дитинства Мессала, який служить Риму, підтримує обвинувачення, чим прирікає Юду на галери. За поверненням Юда дізнається, що його мати та сестра зникли, Мессала має високий чин, а раві Ісус, який мав би спасти Ізраїль від римської окупації — був схоплений. Юда проходить тривалий шлях від помсти до прощення, від гордості до смирення, і зрештою знаходить істину. Автором книги є американський юрист, губернатор, генерал армії Півночі під час Громадянської війни у США, політичний діяч і письменник — Лью (Льюїс) Воллес (1827 – 1905).
- Розмова з атеїстом в поїзді, як передумова народження Юди Бен-Гура. Натхненням для написання книги стала розмова з відомим атеїстом Робертом Інгерсоллом (Robert Ingersoll) в 1876 році в поїзді. Інгерсолл намагався переконати солдата Воллеса, що Бог — це лише міф. А сам Воллес був шокований тим, наскільки мало він знав про Бога, бо не міг дати хорошу відповідь. Він до цього не вважав себе ревним християнином, хоча дуже полюбляв історію про трьох волхвів, які прийшли до Ісуса. Ця розмова стала стимулом написати оповідь про життя Ісуса. Дослідивши Євангелія та вчення Христа, Льюїс написав історію про єврея Юду, через призму життя якого видно вплив Ісуса на звичайних людей того часу.
- Фатальна поразка Льюїса стає поразкою Юди Бен-Гура. Головний герой книги стає прототипом духовних пошуків автора, але, крім того, відтворює трагічний період його життя. Льюїс був командиром американської армії під час Громадянської війни в США і боровся за свободу рабів. Проте під час бою під Шайло він зазнав поразки. Більшість істориків стверджують, що поразка була викликана проблемою в комунікації, радше ніж помилковими рішеннями командира Воллеса. Менше з тим, репутація чоловіка була заплямована. Автор рефлексує про цю ситуацію через призму свого персонажа Юди Бен-Гура, який теж мав поважний чин, але внаслідок трагічного збігу подій був засланий на галери.
Релігія — це лише закон, який пов’язує людину зі своїм Творцем. Якщо все правильно, вона має ці елементи — Бога, Душу та їх взаємне визнання. І з них на практиці виникають поклоніння, любов і винагорода. «Бен-Гур: розповіді про Христа»
- Настільки популярна книга, що читали навіть релігійні вікторіанці. Коли книга вийшла в друк, вона швидко стала американським бестселером ХІХ століття. Що казати, якщо продажі перевищили навіть книгу «Хатина дядька Тома» Гаррієт Бічер-Стоу! Але єдине видання, яке «Бен-Гур» перегнати не зумів за кількістю тиражу — була Біблія. Навіть Папа Римський Лев XIII схвалив цю книгу на читання і вона попала в список благословенних Ватиканом. А релігійні вікторіанці, які вбачали в книгах світські цінності, з захватом зачитували цей роман до дірок. Їх до цього закликали навіть їх пастори!
Які ми є діти, навіть наймудріші з нас! Коли Бог ступає по Землі, між Його кроками століття років. «Бен-Гур: розповіді про Христа»
- Ім’я головного героя є серед біблійних хронологій. Ім’я головного героя не взято з повітря. Воллес хотів обрати слово, яке було б біблійним, легким на прочитання та хорошим для друку. Джерелом стала книга Царств: «А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім його, місяць на рік був на одного на годування. А оце їхні імена: Бен-Гур (בן־חור) в Єфремових горах, Бен-Декер у Макаці, і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану» (1 Царів 4:7-9).
- Понад 6 тисяч театральних вистав і мовчазний Бен-Гур. Книга Льюїса швидко стала джерелом натхнення для інших представників мистецтва. Її адаптували для театру і в 1800-х роках пройшло понад 6000 вистав! Після того в 1907 році зняли перший фільм на цю тему, де Юду грав актор Герман Роттжер (Herman Rottger), а актор вестернів, ковбой Вільям Харт (William S. Hart) грав римлянина Мессалу. Проте цей фільм був знятий з порушенням авторського права і видавець разом із представниками Воллеса подав на продюсерів в суд. Це стало одним з прецедентів легального захисту авторського права в межах кінематографії. Другий німий фільм вийшов в 1925 році. Він тривалий час вважався одним з найепічніших фільмів в історії, тому, коли в 1959 вийшла третя екранізація «Бен-Гура» багато хто відреагував скептично, буцімто краще за версію 1925 року бути вже не може! Проте версія цього року мала феноменальний вплив не тільки на поширення історії про Христа та продаж книг, а і на кіноіндустрію вцілому. Це видно хоча б по тому, що ця екранізація книги виграла 11 нагород! Це була потужна декларація вічної істини про Ісуса Христа, Його смерть та воскресіння, та її актуальність для кожної людини. Проте, на жаль, наступною хвилею, яка захопила увагу глядачів, став фільм «В джазі лише дівчата» (1959), який ніс в собі абсолютно інші цінності: розкуту поведінку, зловживання алкоголем, аморальність. Ці два титани стали початком появи двох типів фільмів, як мінімум: ціннісно-орієнтованого, як-от Бен-Гур, та розважальних, аморальних. А от екранізація «Бен-Гура» у 2016 році, яка вражає епічністю битв та кінних змагань, не набула такого схвалення через те, що її продюсер суттєво змінив кінцівку фільму та поведінку деяких ключових героїв.
Перша екранізація фільму «Бен-Гур», 1907 рік:
- Книга про Бен-Гура ніколи не покидала стін видавництв. Від початку публікації в 1880 році книга Льюїса Воллеса безупинно видавалась, перекладалась та досягла своїх читачів навіть за кордоном. Що казати, якщо ще в 1900 році її переклали не тільки на індонезійську мову, а і на Брайля!
Не існує закону, за допомогою якого можна було б визначити перевагу певних націй; звідси марність цього припущення та шкідливість суперечок щодо нього. Народи з’являлись, проходили свій життєвий шлях і вмирають або самі, або в руках іншого народу, який, досягнувши їх сили, завоював їх територію і на їх пам’ятниках писав нові імена; такою є історія. «Бен-Гур: розповіді про Христа»
- Вплив на сучасного кита кінематографії. Одним з шанувальників історії був Стівен Спілберг, продюсер таких фільмів як «Список Шиндлера», «Врятувати рядового Раяна», «Лінкольн», «Бойовий кінь», тощо. Він згадує, що дивлячись «Бен-Гура» в 12-літньому віці, він зрозумів наскільки багато можна зробити у фільмі. Є навіть припущення, що цей фільм вплинув на продюсера фільму «Гладіатор» Рідлі Скотта, адже історія головного героя повторює шлях Юди Бен-Гура, несправедливо обвинуваченого на шляху до кульмінації його покликання.
Зазвичай, у кожної хорошої книги є не менш неймовірна історія створення. Хто міг подумати, що автором християнського бестселера стане солдат-агностик американської армії, який лише під час написання книги знайде істину. Вже не кажучи про те, що книга попаде в благословенний список Ватикану та на полиці навіть світських поціновувачів. Це вкотре доводить суверенність Бога, який Сам обирає людей для своєї слави та благословляє їх талантом. І в цьому геніальність книги Льюїса — це не просто книга про юдея Бен-Гура часів Христа, це особисті пошуки автором істини, його рефлексії про сенс життя та власний шлях до прощення себе.