Сьогодні ми вже пожинаємо наслідки сексуальної революції, яка почалася понад 50 років тому. Це час, коли еротичні образи стали частиною медіакультури, порнографія прирівнюється до побутової звички, а через інформаційні канали шириться заклик до сексуального розкріпачення. Наш мозок опиняється під постійним бомбардуванням ідей та образів, які формують наше сприйняття себе та розмивають межі праведності. Під схожим впливом опинились колись біблійні героїні. То яким є цей вплив?
Весільний дзвін! Останні слова благословення пастора, радісні оплески, поцілунок вже чоловіка та жінки, святкова машина та перший час разом. Це християнська пара, яка тримала свої відносини у чистоті і не дозволяла собі зайвого до шлюбу. Але, зберігши тілесну незайманість, вони відчувають, що на їхню сексуальність впливають образи, які засіли глибоко у голові та впливають на їхню інтимну сферу. Це образи, які потрапили в уяву через свідомий перегляд порнографії, випадкові сексуальні сцени «добрих фільмів», рекламу тощо. Мозок вже сформував певні нейронні зв’язки, які буде важко змінити. Але і це можливо.
За останні кілька десятків років сексуальні збочення проникли і в християнський шлюб. Відповідно до дослідження 2018 року 91.5% чоловіків та 60.2% жінок дивились порно (хоча б раз). Серед християн це число таке ж високе: близько 76% чоловіків та жінок. І якби це було просто поганим проведення вільного часу, то каяття та зміни поведінки були б достатніми. Проте образи, які ми бачимо, формують нашу сексуальну поведінку — і впливають на те, що ми кажемо, як одягаємось, як взаємодіємо з коханим чи коханою. Саме тому Ісус вчив зважати на те, на що дивляться наші очі: «Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне» (Євангеліє від Луки 11:34).
В Біблії є приклад, який ілюструє причину подібної поведінки — це трагічна історія інцесту дочок Лота. Їхній батько Лот покинув затишок Ура Халдейського та своєї родини, аби долучитись до величної мандрівки свого дядька Авраама. Ця мандрівка увійде в історію, як зразок абсолютної віри, адже ні дядько, ні його племінник Лот не знали, куди їх веде Бог. Проте пізніше Лот та Авраам розійдуться, і племінник обере собі зовні кращі землі Содома і Гоморри. Його доньки опиняться в містах, жителі яких мали репутацію гордих, безжурних, лінивих, байдужих до убогих людей (Єзекіїль 16:49).
Лот проживав в цьому середовищі близько двадцяти років. Цього періоду було достатньо, аби розум його дочок просякнув ідеями міста. Враховуючи, що вони були дівицями на час втечі, то можна припустити, що їх становлення як особистостей, відбулось саме в Содомі. Коли Лот тікав звідти, уникаючи суда Божого над містами, його доньки навіть стали свідками, як содомляни хотіли згвалтувати янголів, які прийшли попередити сім’ю Лота, та як їх власний батько був готовий віддати доньок на збочення натовпу. Після цього Лот оселяється в печері під горою, де вони живуть втрьох. В певний момент одна із сестер звертається до іншої: «Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі. Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька» (Буття 19:31-32). Вони вчиняють відповідно до слів сестри, вагітніють і народжують від батька дітей з яких піде два язичницьких народи — моавитяни та аммонітяни.
І постає питання: звідки двоюрідні внучки Авраама навчились цьому? Як вони опанували звабливу поведінку? Звідки було переконання, що, якщо їх батько сп’яніє, то він переспить з будь-ким? І, зрештою, як вони змогли переступити мораль і вчинити інцест зі своїм батьком? Діти не знають від народження відповіді на ці питання, тим паче, коли йдеться про сексуальну поведінку. Вони не дивляться на батьків, як на сексуальні об’єкти, бо це є неприродним. Проте ці жінки могли навчитись гріху наслідуючи девіантній поведінці содомлян.
Історія Лотових дочок недарма є в Біблії. Мойсей цілком міг би пропустити цей фрагмент, фокусуючись на житті Авраама, праотця свого народу. Проте особливістю Біблії є те, що вона показує різні історії, в тому числі складні, аби ми вчилися робити з них висновки. Лотові доньки є ілюстрацією того, куди доводить моральний релятивізм, втрата цінностей, сексуальне збочення. Одна справа сказати: «Це погано!» — і зовсім інше, коли ми показуємо на прикладі, чому щось є шкідливим. І нині інформація, в якій ми живемо, дуже нагадує характер міст Содома і Гоморри.
Інформаційні канали нашого часу — ЗМІ, соціальні мережі, фільми та серіали, музика, книги тощо — мають багато прикладів сексуального занечищення. На підліткових сайтах дітей вчать мастурбувати, надягати презервативи, інструктують про різні шляхи отримати сексуальне задоволення. У фільмах демонструють еротичні сцени, жартують на тему порно, насміхаються над незайманими однолітками. Вже не кажучи про топові пісні, де оспівується форма сідниць, зрадлива поведінка, стосунки на одну ніч. Чомусь в цих матеріалах замовчують про високий рівень ВІЛ-інфікування серед адептів сексуального розкріпачення, насильницьку поведінку в сексі, скопійовану в порнофільмах, депресію та суїцидні стани людей, які відчули себе «використаними» на одну ніч тощо. Що й казати про посттравматичний стан жінок, які вчинили аборти, та їхніх партнерів, які вимушені жити з відчуттям того, що в них могла бути дитина, але вона нині мертва.
Ці сексуальні образи не є просто картинкою, адже йдеться про наш мозок та його функції. Завдяки ньому ми аналізуємо світ навколо, формуємо судження та ідеї, спілкуємось, пам’ятаємо, відчуваємо певний настрій, переживаємо емоції і більше. Залежно від того, яку інформацію ми даємо мозкові, в якому середовищі перебуваємо, формуються нейронні зв’язки. Що більше ми маємо нейронних зв’язків, то більшим є наш особистий досвід. Відповідно, залежно від того, в яких інформаційних потоках ми перебуваємо, формується наша поведінка. Наприклад, якщо це образи сексуально розкутої поведінки акторів, то немає нічого дивного, коли людина повторює цей досвід у своєму особистому житті.
Розкуті молодіжні фільми призвели до того, що соціальні мережі переповнені напівоголеними світлинами підлітків. Якщо раніше їх зупиняв страх втратити репутацію, то нині це поняття втратило будь-яку цінність. Це призвело до того, що вік початку статевого життя стає все меншим, а це випливає у збільшенні кількості підліткових вагітностей і абортів. Підлітки вчаться сексуальній поведінці через медіа, і це часто збочує бачення природного сексу, натомість формуються девіантні звички, зникає потреба в емоційній складовій, любові між партнерами. Якщо раніше той же інцест поширювався в темних кутках порносайтів, зараз стосунки між родичами стали навіть частиною сюжетних ліній популярних серіалів, як-от зв’язок між братом та сестрою в серіалі та книзі «Ігри престолів», який, замість засудження, лише романтизується.
Це стосується і сексуальної поведінки дорослих людей. Сексуальні партнери схиляють одне одного до поведінки, яку бачили в порно. Наприклад, в одному з досліджень було опитано тисячу жінок щодо того, чи вони дивляться порно і чи це вплинуло на їхню поведінку: 4 з 5 жінок вказали, що дивилися, третина з них була переконана, що це вплинуло на їхню сексуальну поведінку, ще 47% з них мали секс неприродним способом, і описували цей досвід як негативний та небезпечний. Дослідження Psychology Today вказують, що внаслідок вживання порно люди менш схильні відчувати задоволення від звичайного сексу. Вже не кажучи про те, що жанрове розмаїття порно включає і інцести, і насилля, і приниження людей. А нейронні зв’язки, сформовані при перегляді цих відео, формують аналогічну поведінку глядачів. Свідомий християнин має докласти зусиль, аби відновити чистоту думок і серця, і для цього йому чи їй потрібна Божа благодать.
І це лише вершина айсбергу! Глобальні наслідки так званого «сексуального розкріпачення» суспільства ми можемо бачити у все більшому зростанні депресій, самотності, нездатності пар зберегти сім’ю, втрату цінності любові та вірності. І в нас є вибір: зберегти себе від цієї інформації, як праотець Авраам, свідомо обмежуючи інформаційні потоки, обираючи не дивитись певні фільми, чи слухати музику. Або, як Лот, «переїхати» до цих джерел поближче, наповнивши ними свої соціальні мережі, комп’ютери, телефони, аби потім пожинати плоди негативного впливу на мозок. Вибір за нами.
А Лотові доньки, завмерши в історії, будуть постійним голосним нагадуванням нашому поколінню про обраний шлях.