Ставлення до церкви, та ЛГБТ: про що нам говорить оновлена статистика

7 листопада 2020 р. \ оновлено 22 лютого 2024 р.

Кілька днів тому опубліковано Світове дослідження цінностей 2020 року в Україні. Воно проводилося з урахуванням кількості населення, статевого поділу та місця проживання для аналізу цінностей і поглядів населення. Аналогічне дослідження проводилося майже десятиліття тому, а тому є можливість порівняти отримані дані і прослідкувати динаміку. В підсумковому звіті

За даними цього дослідження, ставлення українців до релігії дещо змінилося за останні роки. Вона залишається дуже важливою чи скоріше важливою для 66,7% , що на 5% більше, ніж десятиліття тому. Натомість частка людей, для яких релігія не є важливою скоротилася майже на 6%. Кількість людей, що регулярно відвідують богослужіння, збільшилася за останнє десятиліття. Проте кількість тих, хто вважає, що в дітях варто виховувати релігійність суттєво зменшилася (у 2011 році таких було 22%, зараз — лише 15%).

Разом з цим опитані мали можливість визначити важливість Бога в їх житті, що підтвердили близько 56% українців. Цікаво, що третина всіх опитаних в шкалі від 1 до 10 балів обрали “10”, що свідчить про абсолютну важливість. Показники України в цьому опитуванні знаходяться між показниками Італії та Хорватії. Цікаво, що, за даними дослідження, в існування Бога вірять 84% громадян, а в існування пекла — лише 55%. Парадоксально, але релігійними/віруючими людьми вважають себе лише 59% з усіх опитаних.

Світове дослідження цінностей в Україні виявило суттєве зміщення в ставленні людей до маргінальних явищ. Так,, надзвичайно скоротилася частка людей, які негативно ставляться до гомосексуалізму (з 62% в 2011 році до 43,8% в 2020). Майже на третину зменшився негатив до алкоголізму та наркоманії.

Дещо похитнулися і морально-етичні норми. Наприклад, зросла частка людей, що вважають виправданими крадіжку, несплата податків, проституція та аборт, насильство проти інших людей.

Цікаво виглядає і діаграма взаємозв’язку традиційних і секулярних цінностей, а також колективістських та індивідуальних. Місце України в ній виглядає не дуже обнадійливо у порівнянні з іншими державами (одночасне поєднання колективістських і секулярних антитрадиціоналістичних цінностей). Нашими сусідами в цій діаграмі стоять Білорусь, Болгарія та Росія (остання визначена як більш антитрадиційна та секулярна).

Релігійні люди, які толерують чи навіть схвалюють аморальні речі — це цілком звичний стан речей для суспільства з нецілісним та фрагментарним світоглядом. Духовність українського народу дуже часто не виходить далі формальностей та декларацій і ця тенденція лише посилюється. Цифри, представлені в світовому дослідженні цінностей вказують на непослідовність і відсутність усталеного світогляду в значної частини наших громадян. Ми навчилися поєднувати непоєднуване, дводушно слідувати за трендами без аналізу й узгодження з власним світоглядом (який часто буває дуже гнучким).Це можна пояснити як постійними змінами й нестабільністю політичного й економічного життя, так і наслідками соціалізму, від яких ми ще не повністю вилікувалися.

З повними даними дослідження можна ознайомитися за посиланням: https://sapiens.com.ua/publications/socpol-research/140/WVS_UA_2020_report_WEB.pdf