Від початку поширення коронавірусу, майже кожен з нас стикнувся із суперечливою інформацією. В один день ми читаємо про те, що Китай вже переміг цей вірус, а в інший — дізнаємось про те, що він потрапив в Європу; зранку ми читаємо про те, що скоро закінчаться товари в магазинах, а ввечері — що українська влада ніби-то розпиляє над містом рідину проти коронавірусу. І в той час, як більшість медіа почали особливо уважно перевіряти інформацію, російська пропагандистська машина невпинно породжує нові фейки та запускає їх в ледве захищені соціальні мережі.
Чому саме Росія?
Фейки поширюють як різні системи, так і звичайні люди з різних мотивів. Проте для України актуальні ті фейки, які можуть нашкодити цілісності країни та її майбутньому. Тому особливий фокус є на північному сусіді.
Інформаційна війна — це простір запеклої битви за розум та мислення людей. Історія воєн не приховує від нас випадків, коли дезінформація та залякування відігравали значну роль у стратегії щодо іншої сторони. Якщо ворогу вдавалось деморалізувати, ослабити та заплутати народ та воїнів, фізичне винищення було лише питанням часу. Так, тактика монголів була катапультувати на територію, яку вони хотіли захопити, відрубані голови; нацисти поширювали серед темношкірих солдат американської армії флаєра з текстом про те, що поки за ними сумує сім’я, тут їх зневажають; а під час геноциду в Руанді — плем’я Хуту, аби залякати плем’я Тутсі, записували на радіо страшні записи, в яких описували як будуть винищувати Тутсі.
Інформаційна війна нашого часу особливо небезпечна, бо майже все людство опинилось в одному інформаційному просторі — в Інтернеті. Дезінформація стала більш вишукана, продумана та оманлива. Проте її суть не змінилась: деморалізувати, залякати, заплутати. І одним з найпоширеніших методів є фейки. Оксфордський словник дає нам таке тлумачення слова фейк — це об’єкт, як-от предмет мистецтва, монета, чи дорогоцінність, який не є істинним, але таким виглядає.
Фейки є пародією на правду. Вони містять елементи, які скидаються на правду, особливо, подані в емоційному забарвленні. Стривожені проблемою і відсутністю рішення, ми схильні швидко реагувати на будь-які новини, які можуть пояснити ситуацію. Перевіряють інформацію на правдивість не всі. На це автори фейки і розраховують.
Наразі в нас йде війна з Росією. Проте інформаційна частина цієї війни почалась задовго до 2014 року і проходить паралельно з фізичною. Будь-яка подія може стати об’єктом, на який націлена дезінформація, якщо ворог вважатиме це ефективним для довготривалої стратегії. І ситуація з коронавірусом стала одним з цих майданчиків.
Від початку карантину Служба безпеки України викрила як мінімум 14 інтернет-агітаторів, які діяли напряму на замовлення російської сторони. Серед цих агітаторів був один, якого російська сторона примусила розміщувати ці фейки, погрожуючи, що вони депортують його матір, яка працює в Москві. Більшість цих фейків були спрямовані на заклики до порушення карантинних обмежень, поширення панічних та сепаратистських настроїв. Крім того, працівники СБУ зафіксували активізацію діяльності російських троле- і ботоферм, особливо, в час суспільно-важливих подій, як-от Великдень, чи травневі свята.
До подібного висновку щодо ролі Росії в поширенні фейків дійшли також і в Європейському Союзі. Речник Пітер Стано доповів, що вони регулярно проводять моніторинг та аналіз пропаганди, і що існує зв’язок цієї пропаганди з провайдерами в Росії. Результати вони оприлюднюють на EUvsDisinfo.
«Ви знаєте, якою є офіційна відповідь Росії — вони дистанціюють себе від таких подій, говорять, що це не вони. Коли ми говоримо про цю хибну інформацію, або дезінформацію, яка розповсюджується, зокрема, про коронавірус, ми завжди вказуємо на джерело. Таке джерело знаходиться або в Росії, або його можна відслідкувати в інших виданнях, які очевидно пов’язані зараз або були у минулому пов’язані з прокремлівськими силами», — заявив Стано (джерело цитування: Укрінформ).
Про роль Росії в дезінформації повідомив також Пентагон. На сайті Міністерства оборони США, є інформація про зібрані з російської сторони фейки. Серед них: фейк про те, що мити руки не обов’язково в контексті коронавірусу, що в Італії звичайний грип, а не коронавірус, і що вони знайшли вакцину (ще в січні), і більше. Крім того, вони поширюють конспірологічні теорії, на кшталт того, що це початок третьої світової війни, або спроба контролювати приріcт населення. «Можна побачити як вони примушують окремих жителів діяти супроти порад працівників охорони здоров’я», — зазначила Лора Купер, заступниця помічника секретаря оборони з питань Росії, України та Євразії (джерело цитування: сайт Міністерства оборони США).
У спеціальному звіті ЄС: «Дезінформація щодо коронавірусу» зазначено, що російські фейки щодо інших країн фокусуються на конспірологічних теоріях про «глобальні еліти», які використовують коронавірус як зброю проти людей. Ціль цих фейків: посіяти недовіру до національних та європейських лідерів, до систем охорони здоров’я, міжнародних інституцій і наукових експертів.
Відповідно, цю ж тактику використовує російська пропаганда щодо українців.
4 поради як розрізняти фейки:
Дезінформація, скоріше за все, не припиниться ніколи, або точно не найближчим часом. І в той час як ми не можемо зупинити потоки фейків, ми можемо навчитись їх розрізняти.
- Перевірте хто є автор. Подивіться, чи це офіційне медіа, журналіст, чи публічна особа. Якщо автора немає, або по його аватарці ви бачите, що це не є ймовірний носій перевіреної інформації — це може бути фейк.
- Визначте джерела інформації. Чи є посилання на офіційні сторінки, чи західні медіа? Якщо в тексті говориться про певні медичні новинки, чи зміни стосовно карантину, то обов’язково повинно бути посилання на ВООЗ, МОН, чи інші структури.
- Ознайомтесь з усім матеріалом — заголовки можуть бути оманливими.
- Визначте чи є емоційне забарвлення. Багато фейків мають емоційні слова, на кшталт: увага, сенсація, шок, і так далі. Подеколи вони містять емоційну риторику, яка недоречна змісту матеріалу.
Щобільше, існує організація, яка займається виявленням фейків — StopFake. Регулярні звіти про нові фейки ви можете прочитати тут.
Ми живемо в інформаційну добу, і сховатися від фейків не зможемо. Існують як агенти правдивої інформації, так і ті, хто нею маніпулюють заради своїх цілей. Але ми можемо озброїтись знаннями та інструментами, аби боротися з фейками. Допоки ми перевіряємо все, що чуємо чи бачимо, та розуміємо стратегію дезінформації — ми зможемо себе захистити.