Безмежний контроль чи прогрес – що змусило українців стати першою державою з е-паспортами?

24 квітня 2020 р. \ оновлено 22 лютого
Зображення: Wired.co.uk.

Серед багатьох передвиборчих обіцянок команди Президента, одна стала все більшою реальністю для українського суспільства минулого тижня — відтепер паспорти у смартфоні офіційно є цифровими аналогами паперових документів. За основу обіцянка бере ширший принцип, мовляв, що держава є насправді «слугою народу» і кожний громадянин повинен мати важелі моніторингу та впливу на дії кожного депутата та, врешті-решт, Президента.

Принцип контролю за діями влади закорінений у біблійному світогляді та християнській традиції. Ми розуміємо, що за будь-якою владою стоять звичайні люди, на яких покладена велика відповідальність, але водночас які можуть бути схильні до зловживання тою же владою. Мудро сказав Лорд Ектон: «Всяка влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно». Тому громадянське суспільство повинне контролювати людей влади, а влада уряду повинна бути обмежена. Роль Церкви в цьому процесі – впливати на формування моральних цінностей в народі, без яких не може існувати вільне суспільство. На цьому багаторазово наголошували мислителі, які стояли біля витоків сучасної демократії.

Практика показує також, що справжня ціль «Держави в смартфоні» може полягати в дещо іншому – а саме у тому, щоб надати владі ще більші важелі контролю та впливу на громадян, разом з тим зменшуючи адміністративні витрати методом оцифровування багатьох державних послуг в телефон. І хоча зміни дійсно зможуть спростити тіньову неефективну адміністративну систему, кожний українець, натомість, змушений буде платити велику ціну, йдучи на компроміс з Богом даною йому особистою свободою вибору, пересування та приватності.

«Кабінет Міністрів схвалив постанову про електронні паспорти у застосунку Дія. Відтепер паспорти у смартфоні офіційно є цифровими аналогами паперових документів, – зазначило 15 квітня видання «Українська правда» з посиланням на Фейсбук-сторінку Міністерства цифрової трансформації. – За інформацією Мінцифри, е-паспорти можна буде використовувати для посвідчення особи, якщо вас зупинить поліція, а також на пошті, під час отримання посилок, листів та під час придбання алкоголю чи тютюну для підтвердження досягнення повноліття».

Також у міністерстві наголосили на тому, що Україна – перша у світі держава, де можливо користуватися цифровим паспортом і водночас не пред’являти паперового чи пластикового аналогу. Про переваги «держави у смартфоні»

Перед тим як перейти до ризиків, які за собою несуть такі зміни для кожного християнина – потрібно відверто визнати і плюси.

Навіщо це все? «Держава повинна стати сервісом, а не лячним монстром. Допомагати одним швидко отримувати послуги, а іншим – чесно виконувати свою роботу. Наш перший крок – створення diia.gov.ua, онлайн-сервісу держпослуг, де все швидко, чітко і зрозуміло. Тут можна буде отримати послугу там і тоді, коли потрібно, і більше не турбуватися, що відвідування держустанови з’їсть весь день і нерви», – так Мінцифра кілька місяців поспіль рекламує свій проєкт.

По-перше, держава дійсно нарешті зможе заставити кожну фізичну чи юридичну особу сплачувати адміністративні платежі, починаючи з податків і закінчуючи навіть комунальними платежами. Біблія говорить, що ми повинні давати «цезарю цезареве» і тому ми, як християни, заохочуємо те, що держава нарешті зможе отримати всі законні надходження з громадян.

По-друге, ми зможемо зберегти наш цінний час, оскільки багато державних послуг, як заміна паспорту, можна буде нарешті зробити онлайн, не чекаючи в чергах.

І хоча Україна – перша країна у світі, яка ввела паспорт в телефоні для всього населення на рівні закону, багато західних держав також фокусують свої зусилля щоб оцифрувати більшість адміністративних послуг, щоб спростити життя своїх громадян. Проте слід зазначити, що ці послуги не є обов’язковими і не мають такий заполітизований та централізовано нав’язливий характер.

Credit: https://diia.gov.ua.

У чому ж полягають загрози діджиталізації держави?

Основні ризики, які, як ми бачимо, за собою ці зміни несуть є:

  • Високий ризик втрати особистих даних населення завдяки слабким технологіям кібер-захисту, залучених в державних установах. Брекзіт, вибори Трампа в Америці та інші є прикладом того, що навіть суперсили з найбільшими кібер-бюджетами на планеті є незахищеними від атак Росії, Ірану та Китаю, які крадуть дані, щоб заволодіти грошами людей, краще маніпулювати світоглядом виборців та ставити під сумніви фундаменти демократії. Якщо наступні вибори будуть проводитись з телефону – ми можемо побачити «голосування мертвих душ» або інших гравців, які можуть заволодіти і навіть змінити вибір кожного громадянина на рівні всієї країни, залишаючи правдоподібні докази і аудит, який важко буде спростувати. Хотілось би вірити в чудо про компетентний захист інформації в Україні, але швидка перевірка не дає такої впевненості.

Щодо сертифікації De Novo (українського поставника хостингових послуг для уряду, а саме для «Дія»), то вони мають лише одну сертифікацію згідно з ISO 27001. Це у той час, коли мінімальний набір сертифікатів Амазон Азур їх має не менше 80! До чого призведуть можливі неконтрольовані витоки з телефонів та із самої системи, ніхто не може відповісти. Є побоювання, що є навіть ризик для тих, хто не збираєтеся користуватися програмою, оскільки хтось може зареєструватися від вашого імені або отримати ваші дані через дірку в системі.

  • Сервіс на рівні закону не бере до уваги нестачу цифрових навичок та досвіду більшості населення. Іншими словами, держава очікує 10 річну дитину без навиків водіння сісти за кермо автомобіля і приймати важливі рішення, які можуть негативно вплинути на її подальше життя. Нестача критичних знань та навичок може призвести до того, що шахраї можуть вкрасти ідентичність людей, використовуючи методи обману задля власної наживи (взяти кредит, зняти гроші з рахунку) чи навіть викрасти її голос на виборах на виборах. Згідно з опитуванням, 53% населення у віці 18-70 років в України за методологією оцінки цифрових навичок, яка застосовується Європейською комісією, знаходяться нижче позначки «базовий рівень». Питання: чому держава надає сервіс на рівні закону в країні, де більшість людей його не розуміють і не потребують, якщо тільки не з метою посиленого контролю, який може привести до авторитаризму?
  • Значно збільшена можливість державного контролю та маніпуляції світоглядом населення. Одна з зазначених цілей додатку є «забезпечення участі суб’єкта персональних даних в опитуваннях щодо ініціатив і проектів у різних сферах суспільного життя» – що насторожує, оскільки саме завдяки Міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову передвиборча кампанія Зеленського змогла отримати такі неймовірні результати на виборах та переконати і мобілізувати мільйони українців завдяки важелям впливу та формування думки, використовуючи соціальну статистику та дані про настрої людей.
  • Платформа дає технічну та юридичну можливість значно обмежити права і свободи людини на пересування та використання власних грошей. Хвилює також, звичайно, те, що одним з найбільших спонсорів цієї ініціативи є Міністерство Внутрішніх Справ України, яке має особливі повноваження у країні, яка оперує в стані війни, та керує спец. Службами, які зацікавленні в доступі до більших обсягів даних про населення. «Відтепер достатньо пред’явити представнику поліції електронний додаток «Дія». В ньому електронне посвідчення водія та техпаспорт, і поліціянт сам перевірить дані, які там є, через рідер і QR-код, і порівняє з інформаційною системою МВС. Це зручно, просто та надійно», — сказав Арсен Аваков. Читання QR-коду дозволяє фіксувати місце знаходження людини – що також дає можливість владі фіксувати точки пересування в ручному режимі людей, які їм не до вподоби.

Credit: https://diia.gov.ua.

Можна заперечити: «Україна – не Китай чи Росія». Підтвердження тому, що Україна, на жаль, більш схильна у стратегіях саме до Китаю, а не західних країн, є додаток «Дій вдома». Українців, які повинні бути на самоізоляції через епідемію коронавірусної хвороби Covid-19, зобов’язали встановити на свої мобільні телефони спеціальний додаток «Дій вдома», що дозволить правоохоронним органам стежити за ними. Схожої практики на даний момент не існує в жодній західній країні. На жаль, коронавірус лише показав небажання рахуватися з особистими свободами людини, а в стані особливої ситуації, як коронавірус, використовувати екстремальні засоби для контролю населення.

  • Небезпека доступу влади до нових даних (імейл, телефон, банківських даних і т.д.) завдяки позиціонуванню цього сервісу як комерційного, зберігаючи повні юридичні та правові повноваження. Як громадянин у мене немає права вибору, виконувати закон чи ні – вказівка дуже чітка – коритися. Але – я маю вільне право вибору як клієнт: використовувати послуги одного банку чи іншого. Держава, яка поводить себе наче комерційна компанія, може намагатися створити ілюзію вибору для того, щоб залучити суспільство до добровільної передачі їм власних даних (імейл, телефон, біометричні дані і т.д.), які за законом насправді не є обов’язкові у такому випадку. Ці самі дані держава опісля може використовувати для законо-виконавчої функції, що значно розширює та збільшує вплив та можливості впливу держави на суспільство.

Історично, таке трапилось з Китаєм, з їхньою соціально-кредитною системою, яка була спочатку представлена у 2014 році на добровільних засадах, а потім стала законом. Також є небезпека поєднання системи оплати з особистістю людини: якщо людина стає не до вподоби, структури можуть зробити життя дуже складним, додавши її до чорного списку і заблокувавши її спосіб ідентифікації і банківські рахунки — що автоматично не дозволить людині подорожувати, купляти певні речі чи навіть отримати роботу (без дозволу на те).

Успішне суспільство побудовано на основах, де кожна держава і бізнес розуміють свої функції та реалізують їх. Там де держава втручається в комерцію і бізнес в державу – наступають проблеми. Ми спостерігали схоже в історії, де церква і держава мали розмиті межі, що призвело до війн та недовірі до обох інститутів.

Беручи усе це до уваги, на жаль, появляється певна засторога та скептицизм від цієї «Дії». Але є надія, що влада насправді це робить, мотивуючись високими намірами служити народу і зробити їхнє життя справді легшим. Також хочеться вірити, що в країні, де закони по захисту особистих даних є слабкими, влада не спокуситься перетнути «червону лінію», використовуючи нові цінні дані для маніпуляції та ще більшого контролю над людьми. І наостанок, хочеться сподіватись що слабкі державні ІТ структури зможуть дійсно захистити багато критично важливих даних людей від кібер-атак з мізерним державним бюджетом і навиками.

Час покаже також рівень довіри суспільства до цієї ініціативи за кількістю тих, хто долучиться до експерименту – чи державі доведеться прибігти до більш тоталітарних методів Піднебесної: до примусового використання цього сервісу, з чим, на жаль, ми зіткнулися у випадку з останнім додатком «Дій вдома» по коронавірусу.

Ми можемо відкрити скриньку Пандори — якщо дозволимо, щоб уряд поклав на нас занадто важку руку, чи то через впровадження воєнного стану чи за допомогою технології відстеження своїх громадян більше, ніж це вже робиться. І саме ця криза цінностей, яка настане, буде гіршою і тривалішою, ніж коронавірус чи великий економічний спад, який прогнозують Україні.

Ярослав Зозуля