Протягом минулого тижня Верховний суд США ухвалив низку історичних рішень, які можна назвати «судовим консервативним поворотом». Нові судді, призначені за каденції Дональда Трампа, показали, що не бояться скасовувати шкідливі правові прецеденти.
Найбільш резонансне рішення — скасування федерального дозволу на аборти (кінець чинності «Роу проти Вейда»). Вперше за майже 50 років штати отримали можливість повністю заборонили аборти (чим вже скористалися низка штатів). Це справді революційне рішення, на яке очікували мільйони американців, що підтримують життя.
Друга справа була менш резонансною, але також важливою. Футбольний тренер, який втратив роботу після публічної молитви перед грою, нарешті був визнаний таким, що чинив правомірно. Спираючись на Першу поправку до Конституції, яка гарантує свободу віросповідання, шість з дев’яти суддів ухвалили рішення захистити право публічної молитви як таке, що відповідає закону, а обмеження цього права визнати дискримінацією.
Це перегукується з принципом, озвученим Майком Пенсом, що християнин не може знати з себе свою віру і переконання, не може грати роль, коли він на державній посаді чи виконує інші публічні функції. Дане рішення надовго захищатиме права християн, адже воно буквально означає дотримання саме первинного значення свободи віросповідання, а не нав’язаного прогресивістами та деформованого секуляризмом.
Також суд ухвалив кілька рішень на захист традиційних американських цінностей, зокрема скасував деякі невиправдані обмеження на зброю, розширив державне фінансування релігійних шкіл, скасував програми «позитивної дії» (зворотної дискримінації або привілеїв для меншин у вищій освіті), скасував надзвичайні повноваження Агентства з охорони навколишнього середовища та долучив до порядку денного на осінь ще низку цікавих справ.
Ухвалені нещодавно рішення можна об’єднати однією спільною характеристикою: більше свободи громадянам і більше свободи штатам. Очікувано вони розлютили лівих, які покладали великі сподівання на розширення повноважень федеральних органів та національних агенцій. Це не нова тенденція, коли сучасні ліві, прикриваючись демократією, воюють проти реального розширення прав на місцях.
Нові консервативні віяння в роботі Верховного суду вже прокоментувала президент Юридичної кризової мережі Керрі Северіно: «Це був найуспішніший термін на моїй пам’яті для Конституції та верховенства права. Тепер у нас явно є більшість у суді, яка готова забезпечити дотримання Конституції такою, як вона була написана, навіть під безпрецедентним зовнішнім тиском, погрозами та залякуваннями, навіть під час спроби вбивства».
Нині спостерігаємо дійсно золоту пору для Верховного суду. Та пам’ятаймо: це все тимчасово. Позитивні рішення суддів — це лише момент правильної конфігурації у Верховному суді та все ще дієвого розподілу влади між трьома гілками. За 10-20 років все може змінитися, тому присутність консервативних суддів ще не означає цілковитої стабільності.
