logo

І ЗНОВУ ВЕСНА, І ЗНОВУ ПАЛЯТЬ ТРАВУ

7 квітня 2020 р. \ оновлено 22 лютого

Ані закони і штрафи, ані карантин і коронавірус не змусять безвідповідальних громадян залишити суху траву у спокої. Доки у в інших країнах повітря внаслідок карантину стало чистішим, в Україні багатьом доводиться дихати димом, бо вже традиційно навесні дехто підпалює траву.

За останні кілька днів з’явилося маса повідомлень про польові та лісові пожежі, спричинені підпалом сухої трави. Ось уже з року в рік повторюються ті ж самі історії: хтось підпалив сухостій з метою “очистити” територію від минулорічної рослинності, а все закінчилося зниженням гектарів лісів та екосистем.

Підпал трави – дивна і дуже небезпечна традиція, від якої вже багато років держава намагається позбутися, але все марно. Люди палять суху траву, минулорічний бур’ян та очерет так, ніби отримують задоволення від споглядання палаючої природи. Всі ми ще в дитинстві чули, що з сірниками гратися не можна, але новини останніх днів демонструють, як погано дехто засвоїв урок.

4 квітня розгорілася пожежа у чорнобильській зоні, яка швидко поширилася і охопила понад 100 гектарів лісу. На гасіння лісу відправилися київські рятувальники, які намагаються загасити полум’я вже четверту добу. Палаючі поля і ліси – це не поодинокі випадки. Пожежники зафіксували понад 700 займань і майже всі вони – це підпали.

Не можна забувати й про шкоду для людини. Екологічна ситуація в Україні і без підпалів трави бажає кращого, а додаткове забруднення повітря лише посилить ризик для здоров’я. Цього року пожежа в чорнобильській зоні охопила території з високим рівнем радіації, а це додаткова загроза як для пожежних, які знаходяться в епіцентрі лиха, так і для простих людей, які мають усим цим дихати (варто нагадати, що через лісові пожежі та палаючі торфовища в Києві ось уже не перший день стоїть смог).

Та не лише в чорнобильській зоні пожежі наробили лиха. На Волині через підпал трави на полі поблизу села Сваловичі Любешівського району ледь не загорілися будинки селян. Голова селищної ради Ігор Корецький зробив дуже влучний висновок, коментуючи те, що сталося: «Нас не COVID-19 погубить і не паніка спричинена пандемією. Нас погубить ось така безвідповідальність наших громадян!”.

Підпал сухої трави призвів і до смертельних наслідків. У Васильківському районі, що на Київщині, через пожежу на полі загинув пенсіонер. Тіло чоловіка знайшли рятувальники вже після гасіння полум’я. Подібна історія трапилася і минулого року в цих самих числах, коли внаслідок аналогічного підпалу трави загорівся будинок з подружжям пенсіонерів. На жаль, жодного з них не вдалося врятувати.

Все це є свідченням невинесених уроків минулого, які з року в рік повторюються.. Через підпал трави щороку вигорають величезні площі, що супроводжується забрудненням повітря та загибеллю флори і фауни. Безвідповідальні палії не зважають на всю шкоду, яку пожежі приносять екосистемам і продовжують цю небезпечну традицію щовесни. Ми, як християни, не можемо ігнорувати це лихо. Попередження підпалів та безвідповідального поводження з природою має бути справою дітей Божих, а не лише лівих екоактивістів. Господь довірив людині панувати над живим світом, тому відповідальність у поводження з флорою і фауною демонструє повагу і до Творця.