logo

Франція може стати першою державою із конституційним правом на аборт

14 листопада 2022 р. \ оновлено 22 лютого
Зображення: Lemonde (Демонстрація французьких феміністок на підтримку абортів, Париж, 28 вересня 2022 р.).

Французькі політики намагаються зробити неможливим обмеження дітовбивства в майбутньому. 9 листопада парламент Франції проголосував за зміни до Конституції, щоб закріпити право на аборт. Це перше голосування в процедурі зміни основного закону. Якщо депутати пройдуть всі етапи, то це стане світовим прецедентом, адже досі жодна країна не закріплювала переривання вагітності як конституційне право.

Французька Конституція за пропозицією макроністів ймовірно буде доповнена фразою «жодна жінка не може бути позбавлена права на переривання вагітності». Аналогічні зміни пропонують і французькі ліві, але з іншим формулюванням. Зважаючи на більшість у парламенті центристів із партії Макрона та лівих, ймовірно, рішення буде ухвалене.

Про намір закріпити в Конституції Франції гарантію легальності абортів влада оголосила ще в червні після того, як американський Верховний суд проголосував за скасування «Роу проти Вейда». Коротке і нібито просте доповнення може закласти основи і для майбутнього розширення можливостей для аборту. Якщо «жодна жінка» не буде позбавлена можливості перервати вагітність, то скоро почуємо пропозиції легалізації так званих «абортів до народження» — вбивства дітей до пологів, що вже легально в Нью-Йорку.

Наприкінці жовтня парламентарі вже намагалися провести перше голосування, проте невдало. Наразі політична воля є та ще й привід для президента знайшовся. Минулого тижня у Франції відзначали 50-ту річницю судової справи, яка проклала початок декриміналізації абортів. У цю річницю офіс Макрона оприлюднив заяву, в якій говориться: «Через півстоліття після цієї великої перемоги кількох жінок для всіх інших, президент знову підтверджує свою прихильність до цього великого завоювання їхньої свободи».

Чому французька влада націлена саме на конституційні зміни? Їх законодавство вже гарантує право на аборт, але додавання цього до основного закону ускладнить будь-якому майбутньому президенту скасувати чи бодай обмежити легальність вбивства ненароджених дітей. Вочевидь, французька влада усвідомлює, що рано чи пізно народ може обрати владу правих, тому закладає перешкоди для потенційних змін.

Водночас не все так просто з правими. Навіть так звані французькі «ультраправі», критикуючи пропозиції лівих закріпити зміни в Конституції, апелюють не до аморальності та неприпустимості практики аборту, а до «відсутності загрози для права на аборт». Це можна поясними як віддаленістю безпосередньо християнського дискурсу від французької політики (їх секуляризм вважається національною традицією), так і підтримкою більшості населення можливості перепивати вагітність.

Франція відійшла дуже далеко від свого католицького минулого. Ця держава є однією з лідерів Європи за зростанням темпів відступництва, а також поширення атеїзму і агностицизму. Все це не дає широких маневрів для політичної боротьби за збереження життя. Хоча в цій державі зберігаються досить сильний про-лайф і сімейний рух, проте влада не перший рік ігнорує цих людей, бо їх все ж таки у Франції меншість і загальні тренди грають не на їх користь.