Американський канал FoxNews звільнив одіозного журналіста і ведучого Такера Карлсона. Він став відомим своєю антиукраїнською позицією, зокрема ретранслював наративи російської пропаганди: про біологічну зброю в Україні, про «вину Заходу і провокування росії», про хибність постачання зброї для України, (нібито це втягує США у світову війну), а також називав російську агресію «прикордонною суперечкою».
Точної причини звільнення ведучого телеканал не озвучив, відомо лише, що авторського шоу Такера з 21 квітня не буде. Деякі американські журналісти припускають, що його звільнення пов’язане із виплатою телеканалом багатомільйонної суми компанії Dominion Voting Systems у справі про наклеп на президентських виборах 2020 року.
Шоу Карлсона було наповнене пропагандою. Його стиль подання інформації — це симбіоз сенсаційності, маніпулювання почуттями та підтвердження псевдологічних стереотипів. Раніше ведучий у досить специфічній манері грав на вже сформованих образах частини американців, доповнюючи їх картину світу.
Але найголовніше — емоційні промови Такера Карлсона суперечать фактам. Перед російським вторгненням він кілька місяців висміював ідею про те, що нарощування військ на кордоні з Україною свідчить про неминучий напад. Після вторгнення він вже критикував адміністрацію Байдена за військову підтримку України, заявивши, що це «наблизить США та росію до війни».
Потім Карлсон та інші проросійські «лідери думок» продовжували ширити міф про непереможність російської армії, постійно завищували реальні їх потужності, а після куп’янської та херсонської визвольних кампаній вдавали, ніби нічого не сталося. Разом з цим, вони продовжували маніпулювати вже сформованими стереотипами про Україну, які втрачають свою актуальність, однак американський глядач залишається обдуреним у своїй інформаційній бульбашці.
Такер Карлсон і подібні йому публічні особи цілеспрямовано створювали образ України в США як абсолютно корумпованої, слабкої країни, на яку росія буцімто має право. Для пересічного українця тези цього журналіста можуть видаватися абсурдом і цілковитою маячнею, але більшість американців, на жаль, не надто цікавляться реаліями інших країн, тому легко стають жертвами пропаганди на користь кремля.
Персона Такера Карлсона і його одіозний образ цікавий, перш за все, як попередження не підміняти цінності політичною кон’юктурою. Цінності й переконання мають бути первинними і вже від них залежить ставлення до тих чи інших персон, політиків і організацій.
Реальність складніша за політичні заяви, а факти важливіші за слова публічних осіб та їх образ. Скільки б путін не розповідав про страшних англо-сансів і моральний занепад Заходу, його безбожна неокомуністична імперія далеко попереду в моральному розкладанні. При цьому певні гріхи, моральні вади є проблемою не залежно від того, в якій країні це відбувається, тому спротив одним гріхам ніколи не повинен стати виправданням інших.
