Інформація творить історію не менше, ніж мечі та списи. Більшість великих світових протистоянь — це конфлікт правди і брехні. Від створення світу і донині триває боротьба за визначення того чи іншого шляху правдивим і вірним, тому поширена інформація може докорінно змінити хід історії.
В ці пасхальні дні згадаємо один із євангельських прикладів глобальної брехні, яка мала серйозні наслідки. Факт воскресіння Христа був катастрофою для книжників і фарисеїв, поворотом історії, який вони не чекали. Щоб приховати власний злочин і помилку в трактуванні тих подій, вони поширили глобальний фейк про викрадення тіла Ісуса його учнями.
«І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали сторожі чимало срібняків, і сказали: “Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали”. Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас» (Євангеліє від Матвія 28:12-14).
Фарисеї були впливовими людьми в Ізраїлі, мали зв’язки із світською владою і постійно цим користувалися. Вони добре розуміли політичну ситуацію і були вправними маніпуляторами. Саме вони підбурили народ і, говорячи сучасною мовою, пролобіювали смертний вирок для Христа. Після Його страти, фарисеї були задоволені, про що свідчать їх подальші дії.
Правда про божественну природу Ісуса Христа і Його мета приходу в цей світ є частиною великої Історії. Вона є досить простою для розуміння, але часто незручною для прийняття. Визнання факту воскресіння Христа зруйнувало б всі системи цінностей, влади та стосунків, які духовна еліта Ізраїлю вибудовувала багато років. Це був би крах їх авторитету і розвінчання вдаваної «святості». Тому фарисеї вчинили ще один гріх – поширили неправду, ніби воскресіння Месії є зрежисованою маніпуляцію його учнів.
Образ фарисеїв у фільмі «Страждання Христові».
Вони мали бути служителями Бога, але стали Його противниками. Вони так сильно впивалися своєю показною святістю, що пропустили день відвідання. Фарисеї стояли на своєму, навіть коли завіса в храмі роздерлася, навіть коли землетрус сколихнув Єрусалим і навіть коли померлі вийшли із своїх гробів. Вони будували брехню на брехні, платили за брехню солдатам, тільки б правда про їх помилку не стала всім відома.
Викриття певного злочину і очікування наслідків за нього штовхає людей до брехні. Вони сподіваються, що одна неправда покриє іншу і часто йдуть на безумні авантюри лише б приховати свою поразку.
Роки ідуть, але війни правди і брехні тривають. Сучасна українська історія знає багато таких прикладів. У липні 2014 року російські війська збили пасажирський літак Boeing-777 малазійських авіаліній. Тоді їх керівництво стверджувало, що вина лежить на українській авіації. Проте слідство швидко встановило, що знаряддя злочину — ракета зенітного комплексу «Бук».
Щоб не визнавати свою провину, в кремлі змінили свою версію на теорію про приналежність цього комплексу Збройним Силам України. Багаторічне розслідування довело абсурдність і цієї версії, натомість, відновивши всі факти і повну хронологію подій, вдалося довести вину конкретних осіб в російській армії і встановити, що той фатальний «Бук» належав саме збройним силам рф.
Місце катастрофи малазійського Боїнга, Донецька область, 2014 рік.
Також можна згадати зовсім близьке в часі викриття масових злочинів у Бучі та інших містах на Київщині. Правда про це беззаконня є досить простою і очевидною: російські солдати, сповнені ненависті до українців і прикрістю від провалу їх «взяття Києва за три дні», вчинили розправи над цивільними. Публічне викриття сотень безжальних страт, зґвалтувань і тортур є інформаційною катастрофою для росії і приводом до організації міжнародного трибуналу. Саме тому в кремлі пішли знайомим шляхом: брехати цинічно й безглуздо.
Спочатку російські пропагандисти стверджували, що ніяких трупів у Бучі немає (мовляв, це все актори), далі був класичний сценарій звинувачення української армії в знищенні своїх цивільних, а потім ми почули геть безглузді гіпотези про вбивство бучанців британськими спецслужбами. Особливість такої тактики в інформаційній боротьбі полягає у невідступності від заперечення найбільш очевидного, але невигідного сценарію. За великим рахунком, російські пропагандисти могли б звинуватити в злочинах хоч іншопланетян чи ІДІЛ, головне — говорити впевнено.
Застрелені люди на вулицях Бучі. Фото: МЗС України.
Ця тактика давно зрозуміла для українців ще з радянських часів. Банальне правило «правда десь посередині» тут не працює. Багаторічний досвід безчесності й тотальної брехні кремля доводить, що нерідко біле — це біле, а чорне — це все ж чорне.
Як ті книжники і фарисеї, росіяни чіпляються за найменшу можливість зробити свою альтернативну історію більш правдоподібною. Вони витрачають мільйони доларів на професійних брехунів і наслідки цього помітні в масштабі всього світу. Колись фарисеям не вдалося підманути всіх людей, проте їхня брехня і підкуп мають наслідки до сьогодні. Так само і росіяни, посіявши фейки і перекручення інформації, збирають свій врожай. Звичайно, це не глобальне інформаційне домінування, але дуже точна й помітна підривна діяльність із поширенням сумнівів.
Причини 2000-літньої пропаганди можуть бути ближчими для сьогодення, ніж ми думаємо. Не будемо приховувати, що деяка частина здавалося б консервативних діячів на Заході дуже скептично віднеслися до засудження росії за вторгнення в Україну. В боротьбі з глобалізмом вони заплуталися в інформаційних маніпуляціях, якими кремль годував західне суспільство багато років. Російські пропагандисти вправно тиснули на антиглобалістські тригери, щоб замішати правду з брехнею і в особливий час скористатися цим.
Немудра частина консервативних людей досить легко піддалася на таку пропаганду. Вони прагнуть бути настільки контркультурними, впиватися своєю винятковістю (як і фарисеї), можливістю бути у вічній опозиції до демо-ліберального світу, що легко приймають російську пропаганду, яка власне й говорить мовою їх сумніву і скертицизму щодо однозначності оцінки дій російської армії (адже Захід тією чи іншою мірою засудив росію).
Це один з багатьох прикладів брехні, породженої нецілісним світоглядом і однобокістю оцінки того, що відбувається. Наше інформаційне поле — це завжди поле битви і навіть якщо ми досвічені воїни, то маємо залишатися пильними.
Брехня про расову чистоту підштовхнула нацистів і їх прихильників до запланованого винищення людей за етнічною ознакою. Брехня про побудову безкласового суспільства спричинила пограбування і знищення мільйонів людей. Підміна цінності життя на волю і бажання людини призвела до вбивств сотень мільйонів дітей у лоні матері та нормалізувала самогубство (евтаназію). Саме тому, пам’ятаймо, що невелика брехня, проста маніпуляція може вирости в жахливого монстра, який принесе катастрофу всьому світу.
