Чи воно дійсно так? Адже наше життя на небесах залежить від нашого життя на землі, оскільки ми живемо тут вірою, що діє любов’ю (Гал.5:6). Ісус сказав до учнів: ви не від світу, але одразу після продовжує: Я посилаю Вас у світ (Івана 17). Те що ми не від цього світу означає, що наші цінності, наш світогляд, наші почуття повинні бути з Царства Небесного, з цього досконалого світу Бога. Та нам необхідно взяти їх звідти та перенести в різні сфери життя на цю землю. А речення з Гал.3:28 де написано: нема більше грека і юдея має своє продовження – нема більш чоловіка і жінки. Якщо так буквально сприймати цю фразу, то мають рацію активісти ЛГБТ, які прагнуть нівелювання різниць поміж статями. Тому давайте не будемо сектантами, які виривають слова з контексту Біблії, але будемо читати ВСЮ Біблію, знаючи, що різні біблійні цитати доповнюють одна одну, створюючи прекрасну мозаїку Істини.
ЩО ТАКЕ “ПАТРІОТИЗМ”?
Патріотизм – це благородна любов до своєї батьківщини та до всього, що з нею пов’язано.
Слово «патріотизм» має в корінні латинське слово PATER, тобто батько. Таким чином, патріотизм пов’язаний із 5 заповіддю – шануй батька свого та матір свою. Нам необхідно шанувати цю культурну спадщину, цей пейзаж і тих людей навколо нас, які сформували в нас таку особистість, якою ми є. Як і через батьків Бог дав нам характер, цінності, навіть тіло, точно так і через земну батьківщину ми стали саме тими ким ми є.
Патріотизм пов’язаний також із головною біблійною заповіддю: люби (Бога і) ближнього свого. Англійською мовою слово ближній звучить neighbour, що перекладається також як сусід. Можемо сказати, що найбільша заповідь звучить: «Люби свого сусіда». Легко любити людей, які далеко. Їх любимо теоретично. Але любов – вона не абстрактна та ресурс любові – обмежений, оскільки любов – це час, увага, зусилля. Теоретично, ми повинні любити всіх людей. Практично – лише деяких – передусім тих, хто близько. Тому і в любові є певна ієрархія – одних людей ми покликані любити більше, ніж інших. Кого я повинен любити більше: свою дружину чи вашу дружину? Кого повинен любити більше – своїх дітей чи Ваших дітей? Звичайно, свою Дружину та своїх Дітей я повинен любити більше! Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного (1 Тим. 5:8).
Біблія чітко показує, що народ має сімейне походження. Авраам народив Ісаака, Ісаак Якова, а Яків став батьком для 12 колін Ізраїля. Неможливо відділити сім’ю від Батьківщини. Неможливо відділити сімейні цінності від національних цінностей. Ось чому християнин покликаний Богом любити не тільки свою сім’ю, але і свій народ, який є просто великою родиною.
Не потрібно сплутувати патріотизм із націоналізмом – вивищуванням свого народу над іншими чи з шовінізмом – ненавистю до інших народів, чи з расизмом – зневагою до інших рас. Бути патріотом – це любити і нести відповідальність за свій дім, але також шанувати інші родини, дружити та любити їх.
Також слід відрізняти поняття: народ, країна, держава і уряд. Це різні терміни і різні явища. Бути патріотом не завжди означає підтримувати уряд, який в даний час є при владі. Україна у своїй історії рідко мала свою власну державу, тобто свій власний дім. У часи комунізму любити Україну означало точно не любити Радянський Союз.
ПРИКЛАДИ ПАТРІОТИЗМУ
Традиційний патріотизм має своє глибоке коріння в юдейсько-християнській традиції. Книги Священного Писання переповнені прикладами справжнього патріотизму. Цар Давид захоплюється красою землі, яку дав Бог для народу. З якою любов’ю він переповідає славні та безславні події з історії ізраїльського народу! У Псалмі 136 біблійний автор відкриває свою величезну прив’язаність до рідної землі: «Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!» (136:5). Чудовим прикладом патріотизму є біблійний герой Неємія. Він присвячує своє багатство, свою кар’єру, ризикує життям — все для відновлення рідної країни.
Історія християнства свідчить про те, що справжні християни не розділяли такі поняття як служіння Богові та служіння своїй вітчизні. Реформатори XVI ст. були одними з перших, хто залишив латинь і у своїй діяльності свідомо почали використовувати національні мови. Ми можемо однозначно сказати, що європейський багатонаціональний світ утворився саме завдяки Реформації. Багато цікавих прикладів християнського патріотизму дає нам історія Сполучених Штатів Америки. Ще до недавнього часу американці гордилися тим, що живуть у найрозвинутішій і найбільш свободолюбній країні, а все тому, що ця країна була побудована в значній мірі згідно з християнським світоглядом. Християни в Південній Кореї сьогодні користуються заслуженою повагою, і це, як каже доктор Йонгі Чо, безпосередньо пов’язано з їхнім патріотизмом. Коли Корея знаходилася під японською окупацією, тими, хто активно виступали в боротьбі за незалежність, були саме християни.
УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТИЗМ
Євангельські християни не зможуть допомогти Україні, якщо не будуть ії любити. Здоровий патріотизм – це запорука виконання Великого Доручення Христа «Навчити народи», навчити український народ. З іншого боку, українська національна ідея є на стадії розвитку і потребує моделі патріотизму, чистого від язичеських, комуністичних чи інших нездорових впливів. Хто ж міг би принести щось краще в цю сферу цінностей, якою безсумнівно є сфера патріотизму, ніж люди, які знають Біблію та щоденно живуть згідно з ії світоглядом?
