Учора стало відомо про скандальне рішення Міністерства культури: у київському костелі святого Миколая планується провести модний показ. В Міністерстві дали позитивну відповідь на запит дизайнера Серебрової Альони, яка направила прохання дозволити влаштувати показ її колекції в храмі святого Миколая в центрі Києва.
Сереброва у своєму листі неодноразово посилається на світовий досвід проведення розважальних заходів у культових спорудах (в Нью-Йорку, Парижі, Лондоні). Однак постає питання: хіба варто переймати цей досвід? Світова практика використання храмів з розважальною метою або свідчить про нежиттєздатність місцевої релігійної громади (чи навіть її фактичну відсутність), або ж супроводжується обуренням і протестами парафіян.
Невдоволення християн викликає як формат запланованого заходу – показ мод (слід зауважити, що сучасні дизайнерські вироби не вирізняються особливою цнотливістю та стриманістю), так і сама ідея зробити культове місце об’єктом світських розваг.
Цю ситуацію прокоментував єпископ Віталій Кривицький в інтерв’ю Католицькому Медіа-Центру: “Ми вивчаємо ситуацію. Керівництво дому органної музики звернулося до настоятеля парафії о. Андрія Рака ОМІ з проханням про викладення своєї позиції щодо даного питання. Зрозуміло, що з нашої сторони схвалення такого заходу не буде. Ми проти цього! Посилання на подібні заходи у Нью-Йорку для нас не є переконливим аргументом. Храм св. Варфоломея – це єпископальна церква, яка, наприклад, уділяє шлюб гомосексуальним партнерствам. Храм це є святиня, яка не може використовуватись для справ світського характеру, таких як показ моди”.
Костел святого Миколая – одна з найвідоміших архітектурних пам’яток Києва. Побудований на зламі століть (ХІХ-ХХ), він недовго служив як культова споруда. А причина тому – комуністи, які конфіскували костел і з 1936 року будівля використовувалася як господарське приміщення, а з 1980-х – як зал органної музики.
Вже тривалий час точиться дискусія щодо повернення храму у власність католицької церкви. Річ у тім, що коли Україна здобула незалежність і церквам почали повертати незаконно відібране майно, то костел Святого Миколая так і залишився на балансі Міністерства культури через його статус залу органної музики. Тому сьогодні приміщення використовується і як концертний зал Національний будинок органної та камерної музики України, і як храм парафії св. Миколая Римо-Католицької Церкви в Україні.
Але через юридичні нюанси з правом власності, католицька церква не може відреставрувати старовинну будівлю, а міністерство, в свою чергу, цього робити не поспішає. З роками стан будівлі поступово погіршується і вже відвалюються частини фасаду, однак домогтися повернення костелу парафії РКЦ не вдається.
Прецедент із намірами Альони Серебрової знову піднімає як питання власності, так і поваги до християн в Україні. Схвалення її пропозиції Міністерством культури свідчить або про цілковите нерозуміння етичних факторів використання культових споруд, або про віроломне ігнорування інтересів християн.
