8 жовтня, коли РФ продовжує нещадно бомбити Україну, видання Reuters опублікувало матеріал про перемовини російських і американських представників щодо можливого поновлення торгівлі з Європою газом через «Північні потоки» і наміри США заробити на цьому. Reuters не стверджує, що США вже досягли домовленостей щодо цього, проте такий задум цілком вкладається в логіку адміністрації Трампа щодо підтримки російського експорту енергоресурсів і сприйняття Росії як торговельного партнера, а не країни-терориста.

У переговорах брали участь Кирило Дмитрієв, близький радник російського диктатора Путіна, та Джаред Кушнер, зять президента США Дональда Трампа і його спеціальний посланець. Протягом останніх тижнів вони зустрічалися в Москві та Нью-Йорку. Як повідомляють Reuters та New York Times, потенційна угода щодо «Північного потоку» полягає у поверненні РФ до міжнародної торгівлі та можливості американським інвесторам заробляти на постачанні енергоносіїв до Європи після завершення війни.

При цьому у Вашингтоні заперечили, що ведуть переговори саме щодо газопроводів. Представник адміністрації Трампа наголосив, що будь-які угоди з Росією за участю Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC) та Міністерства фінансів США мають «відповідати інтересам американських компаній і платників податків». Але водночас слід пам’ятати, що Кирило Дмитрієв давно виступає за відновлення постачання російського газу до Німеччини, і минулого місяця він офіційно зустрічався з представниками американських міністерств енергетики та фінансів для обговорення потенційних енергетичних ініціатив.

На початку жовтня The New York Times опублікувала інформацію про потенційну багатомільярдну нафтову угоду (зокрема, і для стабілізації цін на паливо після американського провалу на Близькому Сході). Вона стосується широкої мережі нафтових родовищ, нафтопереробних заводів та автозаправних станцій по всьому світу, що належать російській компанії «Лукойл», на яких США можуть потенційно заробити.

Однак можливість відновлення роботи «Північних потоків» залишається досить сумнівною, адже газопроводи перебувають під санкціями США та Європейського Союзу, і їхнє відновлення потребувало б серйозних політичних змін. Дональд Трамп має можливість скасувати або пом’якшити американські санкції, проте зміни в Конгресі після проміжних виборів можуть ускладнити це. У Німеччині також виступають проти відновлення газових поставок із Росії, проте популярність проросійської сили «Альтернатива для Німеччини» негативно впливає на інформаційне поле країни й додає популярності цинічній ідеї «торгувати, а не воювати з Росією».

Усі ці тенденції є вкрай тривожними та свідчать про серйозне моральне падіння американського істеблішменту. Відсутність реального спротиву оголошеним намірам Дональда Трампа укладати вигідні для Москви угоди вказує на домінування ідеї матеріальної вигоди над цінностями свободи і демократії, які раніше мали б бути орієнтиром у зовнішній політиці.