16 вересня білоруський режим звільнив 25 політичних ув’язнених у межах домовленостей зі Сполученими Штатами в обмін на скасування частини санкцій. За день до цього спеціальний посланник президента США з питань Білорусі Джон Коул провів переговори у Мінську з Олександром Лукашенком. Це не перше таке звільнення, адже цієї весни та попереднього року вже відбувалися подібні обміни політв’язнів на зняття санкцій з підприємств.
«25 ув'язнених сьогодні звільнені! Зобов'язання президента Трампа щодо прямої дипломатії дає результати. Дякуємо Вам, президенте Лукашенко, за цей крок, і дякуємо нашим друзям у Литві за їхню підтримку. Ми продовжуватимемо покращувати відносини між США та Білоруссю та працюємо над тим, щоб найближчим часом звільнити більше людей. Ми ще не закінчили!» — написав Джон Коул у Х.
Для американської аудиторії це та попередні звільнення представлені як велика дипломатична перемога Дональда Трампа, однак насправді перемогою це назвати важко. По-перше, політв’язні зі списку звільнених — це звичайні незаконно засуджені білоруси, чия «вина» здебільшого полягає в тому, що вони думали або говорили нелояльні до влади речі. Серед них журналісти і волонтери опозиційних медіа, дописувачі телеграм-каналів, музиканти, які писали пісні з критикою режиму Лукашенка, власники друкарень та навіть квіткового магазину.
По-друге, звільнення політв’язнів не є «жестом доброї волі», адже воно відбувається в обмін на зняття санкцій з білоруської компанії «Лакокраска», концерну «Беллесбумпром», а також розмороження деяких білоруських активів. Поступове зняття санкцій відбувалося і під час попереднього звільнення 250 політв’язнів у березні цього року. Зважаючи на абсурдність звинувачень засуджених, самопроголошена білоруська влада може ще довго «обмінювати» нелояльних до режиму людей на реальні послаблення санкцій, що лише зміцнить сам режим.
По-третє, умови звільнення політв’язнів передбачають депортацію їх до Литви, тобто це не зовсім звільнення, а скоріше вигнання з країни. Вони не можуть повернутися до Білорусі, та й правовий статус у Литві може бути невизначеним. Наприклад, після звільнення у вересні 2025 року частину людей доставили до Литви без паспортів та інших документів. Це суттєво обмежує мобільність людини, не кажучи вже про відновлення всіх прав як білоруських громадян.
Звільнення політв’язнів 16 вересня, як і попередні такі «акції», — це в жодному разі не політична перемога «вільного демократичного світу», адже депортація 25 чи навіть 250 політв’язнів не зробить режим Лукашенка хиткішим. Ба більше, через такі безпечні для себе дії білоруський диктатор намагається легітимізувати себе в очах США та світу.
Звичайно, звільнення несправедливо засуджених — це добра новина, адже їм не доведеться перебувати в нелюдських умовах білоруських в’язниць. Однак не варто обманюватися: у в’язницях все ще перебувають сотні людей, чиєю «виною» є нелояльність до режиму Олександра Лукашенка. За даними правозахисного центру «Вясна», їхня кількість становить близько 900. І паралельно із нечастими звільненнями білоруські силовики продовжують затримувати та переслідувати інших людей.
Фото: johnpcoale / X
- Хто з палітвязняў выйшаў на свабоду 16 верасня ПОЎНЫ СПІС | Наша Ніва
- У Білорусі після переговорів зі США звільнили 25 політв’язнів | Європейська правда
- https://www.radiosvoboda.org/a/news-bilorus-ssha-domovlenosti/33857363.html
- Коалицию печатных издательств признали «экстремистским формированием» | Зеркало
- https://dissidentby.com/prisoners/dmitrii-georgievich-kolos-9199
- Білорусь звільнить 25 політв'язнів, США послаблять санкції | dw.com
- У Білорусі звільнили 25 політв’язнів. Серед них — медійники Андрій Александров, Дмитро Новожилов, Людмила Чекіна і Кирило Позняк | detector.media
