Ще один шанс захистити життя: У Великій Британії відхилили ще один законопроєкт про евтаназію

Після квітневого відхилення Палатою лордів попереднього законопроєкту про евтаназію Лейбористська партія не зупинилася і продовжує наполягати на голосуванні за легалізацію медичного самогубства. Законопроєкт, внесений депутаткою Лорен Едвардс, передбачав можливість для психічно дієздатних дорослих, яким, за прогнозами лікарів, залишилося жити шість місяців або менше, отримати медичне сприяння самогубству. Для цього необхідні були б висновки двох лікарів та схвалення спеціальної експертної групи.

Попередній законопроєкт Палата громад підтримала, але Палата лордів відхилила, а голосування 11 вересня продемонструвало зміну позиції нижньої палати, що є, безсумнівно, добрим сигналом. Проти законопроєкту виступали християнські лідери, медичні працівники та організації, які захищають права людей з інвалідністю. Критики легалізації евтаназії наголошували, що може існувати ризик для вразливих людей бути примушеними до самогубства (наприклад, щоб не обтяжувати своїх родичів фінансово). Навіть офіційна урядова оцінка документа містила серйозне занепокоєння, адже такі чинники, як бідність, гірший доступ до медичної допомоги та домашнє насильство, потенційно могли б створювати додатковий тиск на пацієнта.

Проти законопроєкту очікувано виступав Британський євангельський альянс. Його директор Денні Вебстер наголосив на важливості підтримки хворих людей, а не сприяння їхній смерті: «Вкрай важливо, щоб до людей, особливо вразливих, ставилися з турботою та співчуттям наприкінці їхнього життя, а не заохочували їх до передчасного самогубства», — наголосив Вебстер і закликав уряд забезпечити людям підтримку і доступ до паліативної допомоги наприкінці життя.

Проти законопроєкту також виступили представники Католицької церкви та Церкви Англії. Католицький архієпископ Річард Мот назвав документ «принципово неправильним і глибоко недосконалим». Англіканський архієпископ Джон Шеррінгтон наголосив, що суспільна реакція на тяжкі хвороби, інвалідність і старість має ґрунтуватися на «солідарності, турботі та повазі», а також подякував після голосування всім, хто сприяв відхиленню документа.

У цій історії показовою є консолідація церков та небайдужість до проблеми евтаназії (хоча часто британські церкви менш одностайні, коли мова йде про проблему абортів або ЛГБТ-ідеології). Подібне відхилення вже було у Шотландії у березні цього року, але саме голосування в Лондоні показало, що голос захисників життя став гучнішим. При цьому слід зазначити, що влітку минулого року британський парламент проголосував за декриміналізацію абортів на пізніх термінах, тому голосування 11 вересня ще не означає, що парламентарі готові бути послідовними у захисті життя.